Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Марка

Розділ 7

1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

馬可福音

第7章

1 法利賽人及士子、自耶路撒冷集就耶穌、

2 見其門徒數人、不潔手而食、卽未盥手也、故責之、

3 蓋法利賽人、猶太衆、執古人遺傳、不精盥其手、〔或曰精卽摩拳或至肘之謂〕不食、

4 自市歸、不洗不食、其受而守者、更有多端、若杯爵銅器及牀、亦洗之、

5 於是法利賽人、士子、問耶穌曰、爾門徒不遵古人遺傳、手未盥而食、何也、

6 耶穌曰、以賽亞預言、指爾僞善者誠是、其言曰、此民口則敬我、心則遠我、

7 其所教者、乃人所命、是以徒拜我也、

8 蓋爾曹棄上帝誡、執人遺傳、而洗杯爵、所行多如是、

9 又曰、爾誠廢上帝誡執爾遺傳者、

10 摩西曰、敬爾父母、又曰、詈父母者必死之、

11 惟爾則曰、若人對父母云、我所當奉親者、咯板、譯卽已獻爲禮物、

12 是後不許之養父母、

13 是爾以所授遺傳、廢上帝道也、爾所爲多類此、〇

14 遂呼衆曰、宜聽而悟也、

15 凡自外入者、不能污人、自內出者、乃污人、

16 宜傾耳聽焉、〇

17 耶穌離衆入室、門徒以此譬問之、

18 耶穌曰、爾亦不悟乎、豈不知自外入者、不能污人、

19 因不入其心、乃入其腹、食化而遺於厠〔食化而遺於厠或曰遺於厠則所食者潔矣〕

20 又曰、由人出者、斯污人、

21 蓋自其內、卽由心出、如惡念、姦淫、苟合、兇殺、盜竊、

22 貪婪、惡毒、詭騙、邪侈、疾視、訕謗、驕傲、狂悖、

23 凡此惡行、皆由內出、是污人也、〇

24 耶穌興往推羅西頓交境、入一室、不欲人知、而不得隱、

25 有希利尼〔希利尼或曰異邦之類〕婦、屬叙利腓尼基國、其幼女患邪神、聞耶穌事、

26 來而俯伏、求耶穌逐鬼、

27 耶穌曰、容兒曹食飽、若先取兒曹餅投狗、未善也、

28 婦對曰、主、然、第兒曹几下餘層、狗亦得食、

29 耶穌曰、卽此一言、鬼離女矣、爾歸可也、

30 婦歸、見女臥牀、知鬼已出、〇

31 耶穌去推羅西頓境、至加利利海、經低加波利、

32 有攜聾而結舌者、求耶穌按之、

33 耶穌引之離衆、至僻處、以指探其耳、唾而捫其舌、

34 仰天歎曰、以法呔、譯卽聰也、

35 耳卽聰、舌結解而言明矣、

36 耶穌戒勿告人、然愈戒而彼益播揚、

37 衆不勝異曰、其所爲者善、使聾者聰、啞者言矣、

Вiд Марка Розділ 7	馬可福音第7章
1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,	1 法利賽人及士子、自耶路撒冷集就耶穌、
2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.	2 見其門徒數人、不潔手而食、卽未盥手也、故責之、
3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;	3 蓋法利賽人、猶太衆、執古人遺傳、不精盥其手、〔或曰精卽摩拳或至肘之謂〕不食、
4 а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.	4 自市歸、不洗不食、其受而守者、更有多端、若杯爵銅器及牀、亦洗之、
5 І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“	5 於是法利賽人、士子、問耶穌曰、爾門徒不遵古人遺傳、手未盥而食、何也、
6 А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.	6 耶穌曰、以賽亞預言、指爾僞善者誠是、其言曰、此民口則敬我、心則遠我、
7 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.	7 其所教者、乃人所命、是以徒拜我也、
8 Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.	8 蓋爾曹棄上帝誡、執人遺傳、而洗杯爵、所行多如是、
9 І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.	9 又曰、爾誠廢上帝誡執爾遺傳者、
10 Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.	10 摩西曰、敬爾父母、又曰、詈父母者必死之、
11 А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,	11 惟爾則曰、若人對父母云、我所當奉親者、咯板、譯卽已獻爲禮物、
12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,	12 是後不許之養父母、
13 порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.	13 是爾以所授遺傳、廢上帝道也、爾所爲多類此、〇
14 І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!	14 遂呼衆曰、宜聽而悟也、
15 Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.	15 凡自外入者、不能污人、自內出者、乃污人、
16 Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“	16 宜傾耳聽焉、〇
17 А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.	17 耶穌離衆入室、門徒以此譬問之、
18 І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?	18 耶穌曰、爾亦不悟乎、豈不知自外入者、不能污人、
19 Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.	19 因不入其心、乃入其腹、食化而遺於厠〔食化而遺於厠或曰遺於厠則所食者潔矣〕
20 А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.	20 又曰、由人出者、斯污人、
21 Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,	21 蓋自其內、卽由心出、如惡念、姦淫、苟合、兇殺、盜竊、
22 пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.	22 貪婪、惡毒、詭騙、邪侈、疾視、訕謗、驕傲、狂悖、
23 Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“	23 凡此惡行、皆由內出、是污人也、〇
24 І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.	24 耶穌興往推羅西頓交境、入一室、不欲人知、而不得隱、
25 Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.	25 有希利尼〔希利尼或曰異邦之類〕婦、屬叙利腓尼基國、其幼女患邪神、聞耶穌事、
26 А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.	26 來而俯伏、求耶穌逐鬼、
27 А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“	27 耶穌曰、容兒曹食飽、若先取兒曹餅投狗、未善也、
28 А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.	28 婦對曰、主、然、第兒曹几下餘層、狗亦得食、
29 І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“	29 耶穌曰、卽此一言、鬼離女矣、爾歸可也、
30 А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.	30 婦歸、見女臥牀、知鬼已出、〇
31 І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.	31 耶穌去推羅西頓境、至加利利海、經低加波利、
32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.	32 有攜聾而結舌者、求耶穌按之、
33 І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.	33 耶穌引之離衆、至僻處、以指探其耳、唾而捫其舌、
34 І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“	34 仰天歎曰、以法呔、譯卽聰也、
35 І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!	35 耳卽聰、舌結解而言明矣、
36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.	36 耶穌戒勿告人、然愈戒而彼益播揚、
37 І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“	37 衆不勝異曰、其所爲者善、使聾者聰、啞者言矣、

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Марка

Розділ 7

馬可福音

第7章

Вiд Марка

Розділ 7

馬可福音

第7章

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Марка

Розділ 7

馬可福音

第7章

Вiд Марка

Розділ 7

馬可福音

第7章

Старий
завіт

Новий
завіт