Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Марка

Глава 2

1 Несколько дней спустя Иисус вернулся в Капернаум. И пошла молва, что Он дома.

2 Там собралось так много народа, что места не осталось даже у дверей, и Он учил их.

3 Несколько человек пришли к Нему, четверо из них несли парализованного.

4 Но они не могли приблизиться к Иисусу из-за собравшейся толпы. Тогда они разобрали крышу над тем местом, где находился Иисус, и, проделав отверстие, спустили вниз постель, на которой лежал парализованный.

5 Когда Иисус увидел их веру, Он сказал больному: «Сын Мой, грехи твои прощаются!»

6 Тут же сидело несколько законоучителей. Они думали про себя:

7 «Почему Этот Человек такое говорит? Он оскорбляет Всевышнего! Кто может прощать грехи, кроме одного только Бога?»

8 А Иисус, тотчас узнав их мысли, сказал им: «Почему вы таите такие мысли в своих сердцах?

9 Что легче: сказать парализованному: „Твои грехи прощаются” или сказать: „Встань, возьми свою постель и иди”?

10 Но Я докажу вам, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи». Тогда Иисус сказал парализованному:

11 «Говорю тебе, встань, возьми свою постель и иди домой!»

12 Тот сразу встал и, взяв свою постель, вышел на глазах у всех, так что все изумлялись и прославляли Бога, говоря: «Мы никогда не видели ничего подобного!»

13 Иисус опять вышел к озеру, и весь народ пришёл к Нему, и Он учил их.

14 Проходя мимо, Он увидел Левия, сына Алфея, сидевшего на месте сбора налогов. Иисус сказал ему: «Следуй за Мной!» Встав, тот последовал за Ним.

15 Однажды Иисус обедал в доме у Левия. Многие сборщики налогов и грешники ели с Иисусом и Его учениками, так как многие из них следовали за Ним.

16 Некоторые законоучители из фарисеев, увидев, что Он ест с грешниками и сборщиками налогов, спросили Его учеников: «Почему Он ест со сборщиками налогов и грешниками?»

17 Иисус услышал их и сказал: «Не здоровым нужен врач, а больным. Я пришёл призвать не праведников, а грешников».

18 В то время, когда ученики Иоанна и фарисеи постились, несколько человек пришли и спросили Иисуса: «Почему ученики Иоанна и ученики фарисеев постятся, а Твои ученики — нет?»

19 Иисус сказал им: «Разве станут друзья жениха на свадьбе поститься, пока он ещё среди них? Пока жених с ними, они не могут поститься.

20 Но придёт время, когда жениха уведут от них, вот тогда они будут поститься.

21 Никто не нашивает на старую одежду заплату из новой ткани, иначе заплата сядет и стянет одежду, и дыра станет ещё больше.

22 Никто не наливает молодое вино в старые мехи, иначе молодое вино прорвёт мехи, и вино вытечет, и мехи пропадут. Молодое вино наливают в новые мехи».

23 Однажды случилось Иисусу проходить через пшеничные поля, и было это в субботу. Его ученики дорогою стали срывать колосья.

24 Тогда фарисеи спросили Его: «Смотри, почему они делают в субботу то, что запрещено Законом?»

25 Иисус ответил им: «Неужели вы никогда не читали о том, что сделал Давид, когда он и те, кто были с ним, были голодны и нуждались в пище?

26 О том, как при первосвященнике Авиафаре он вошёл в дом Божий и ел хлеб, принесённый Богу, который по Закону никто не должен есть, кроме священников. Давид также дал хлеб и тем, кто был с ним?»

27 Иисус сказал им: «Суббота была сотворена для человека, а не человек для субботы.

28 Так что Сын Человеческий есть Господин и субботы».

Вiд Марка

Розділ 2

1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.

2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.

3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.

4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.

5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“

6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:

7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?

9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?

10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:

11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.

14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“

19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.

20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.

21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.

22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.

23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.

24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“

25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“

27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

Евангелие от Марка Глава 2	Вiд Марка Розділ 2
1 Несколько дней спустя Иисус вернулся в Капернаум. И пошла молва, что Он дома.	1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.
2 Там собралось так много народа, что места не осталось даже у дверей, и Он учил их.	2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.
3 Несколько человек пришли к Нему, четверо из них несли парализованного.	3 І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.
4 Но они не могли приблизиться к Иисусу из-за собравшейся толпы. Тогда они разобрали крышу над тем местом, где находился Иисус, и, проделав отверстие, спустили вниз постель, на которой лежал парализованный.	4 А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.
5 Когда Иисус увидел их веру, Он сказал больному: «Сын Мой, грехи твои прощаются!»	5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“
6 Тут же сидело несколько законоучителей. Они думали про себя:	6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:
7 «Почему Этот Человек такое говорит? Он оскорбляет Всевышнего! Кто может прощать грехи, кроме одного только Бога?»	7 „Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“
8 А Иисус, тотчас узнав их мысли, сказал им: «Почему вы таите такие мысли в своих сердцах?	8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?
9 Что легче: сказать парализованному: „Твои грехи прощаются” или сказать: „Встань, возьми свою постель и иди”?	9 Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?
10 Но Я докажу вам, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи». Тогда Иисус сказал парализованному:	10 Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:
11 «Говорю тебе, встань, возьми свою постель и иди домой!»	11 „Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
12 Тот сразу встал и, взяв свою постель, вышел на глазах у всех, так что все изумлялись и прославляли Бога, говоря: «Мы никогда не видели ничего подобного!»	12 І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“
13 Иисус опять вышел к озеру, и весь народ пришёл к Нему, и Он учил их.	13 І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.
14 Проходя мимо, Он увидел Левия, сына Алфея, сидевшего на месте сбора налогов. Иисус сказал ему: «Следуй за Мной!» Встав, тот последовал за Ним.	14 А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.
15 Однажды Иисус обедал в доме у Левия. Многие сборщики налогов и грешники ели с Иисусом и Его учениками, так как многие из них следовали за Ним.	15 Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.
16 Некоторые законоучители из фарисеев, увидев, что Он ест с грешниками и сборщиками налогов, спросили Его учеников: «Почему Он ест со сборщиками налогов и грешниками?»	16 Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“
17 Иисус услышал их и сказал: «Не здоровым нужен врач, а больным. Я пришёл призвать не праведников, а грешников».	17 А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“
18 В то время, когда ученики Иоанна и фарисеи постились, несколько человек пришли и спросили Иисуса: «Почему ученики Иоанна и ученики фарисеев постятся, а Твои ученики — нет?»	18 А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“
19 Иисус сказал им: «Разве станут друзья жениха на свадьбе поститься, пока он ещё среди них? Пока жених с ними, они не могут поститься.	19 Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.
20 Но придёт время, когда жениха уведут от них, вот тогда они будут поститься.	20 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.
21 Никто не нашивает на старую одежду заплату из новой ткани, иначе заплата сядет и стянет одежду, и дыра станет ещё больше.	21 І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.
22 Никто не наливает молодое вино в старые мехи, иначе молодое вино прорвёт мехи, и вино вытечет, и мехи пропадут. Молодое вино наливают в новые мехи».	22 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.
23 Однажды случилось Иисусу проходить через пшеничные поля, и было это в субботу. Его ученики дорогою стали срывать колосья.	23 І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.
24 Тогда фарисеи спросили Его: «Смотри, почему они делают в субботу то, что запрещено Законом?»	24 Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“
25 Иисус ответил им: «Неужели вы никогда не читали о том, что сделал Давид, когда он и те, кто были с ним, были голодны и нуждались в пище?	25 А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?
26 О том, как при первосвященнике Авиафаре он вошёл в дом Божий и ел хлеб, принесённый Богу, который по Закону никто не должен есть, кроме священников. Давид также дал хлеб и тем, кто был с ним?»	26 Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“
27 Иисус сказал им: «Суббота была сотворена для человека, а не человек для субботы.	27 І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,
28 Так что Сын Человеческий есть Господин и субботы».	28 а тому то Син Лю́дський Господь і суботі“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Евангелие от Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Евангелие от Марка

Глава 2

Вiд Марка

Розділ 2

Ветхий
завет

Новый
завет