Послание ИаковаГлава 1 |
1 |
2 |
3 зная, что ваша вера, пройдя через испытания, порождает терпение. |
4 И это терпение должно оказать своё действие, так что вы достигнете зрелости и полноты и не будет у вас изъяна. |
5 Если у кого-либо из вас недостаточно мудрости, то вы должны просить её у Бога. Он щедро и с радостью дарует людям то, о чём они просят. Услышав ваши прошения, Бог даст вам мудрость. |
6 Но просить вы должны с верой, без всякого сомнения, потому что сомневающийся подобен морской волне, гонимой и колеблемой ветром. |
7 Сомневающийся не может решить, какому учению ему следовать, и поэтому непостоянен в своих поступках. Такой человек не должен думать, что получит от Господа что-либо. |
8 |
9 |
10 а богатый — тому, что подвергся страданиям, которые приносят ему смирение. Богатство не купит ему более долгую жизнь — он исчезнет подобно полевому цветку. |
11 Солнце восходит, наступает палящий зной, и цветок увядает от жары, лепестки его опадают, и погибает его красота. Так же и богатые исчезнут со всеми своими делами. |
12 |
13 Никто из подвергаемых искушению не должен говорить: |
14 Но каждого искушают его же собственные желания, которые завлекают его и держат в плену. |
15 Желание, возрастая внутри вас, становится причиной греха; грех же, в свою очередь, когда утвердится, порождает смерть. |
16 |
17 Каждый добрый и совершенный дар приходит свыше, от Отца, создавшего небесный свет. Бог постоянен и неизменен. |
18 Он решил сделать нас Своими детьми через истинное послание, чтобы мы стали самыми важными среди всех Его созданий. |
19 |
20 потому что гнев людской мешает жить праведно, как это угодно Богу. |
21 Так отрекитесь же от всякой нечистоты и зла вокруг; примите с кротостью учение Божье, насаждаемое в ваши сердца, которое может спасти вас. |
22 |
23 Если кто-то только слушает Божье учение, но не следует ему, то уподобляется тому человеку, который рассматривает своё лицо в зеркале: |
24 увидит себя, отойдёт и тотчас же забудет, как выглядит. |
25 Блажен будет тот, кто внимательно изучает совершенный закон Божий, приносящий свободу людям, и ведёт себя согласно ему, применяя его на деле, а выслушав, не забывает. |
26 |
27 Истинное же благочестие, угодное Богу, ничем не запятнанное и чистое перед Богом и Отцом, выражается в заботе о сиротах и вдовах, нуждающихся в помощи, и в сохранении себя неосквернённым злом мира. |
ЯковаРозділ 1 |
1 |
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування, |
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали. |
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на. |
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа. |
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх. |
9 |
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, — |
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
12 |
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною. |
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
16 |
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його. |
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів. |
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої. |
21 |
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, — |
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. |
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм! |
26 |
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |
Послание ИаковаГлава 1 |
ЯковаРозділ 1 |
1 |
1 |
2 |
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування, |
3 зная, что ваша вера, пройдя через испытания, порождает терпение. |
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
4 И это терпение должно оказать своё действие, так что вы достигнете зрелости и полноты и не будет у вас изъяна. |
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали. |
5 Если у кого-либо из вас недостаточно мудрости, то вы должны просить её у Бога. Он щедро и с радостью дарует людям то, о чём они просят. Услышав ваши прошения, Бог даст вам мудрость. |
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на. |
6 Но просить вы должны с верой, без всякого сомнения, потому что сомневающийся подобен морской волне, гонимой и колеблемой ветром. |
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
7 Сомневающийся не может решить, какому учению ему следовать, и поэтому непостоянен в своих поступках. Такой человек не должен думать, что получит от Господа что-либо. |
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа. |
8 |
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх. |
9 |
9 |
10 а богатый — тому, что подвергся страданиям, которые приносят ему смирение. Богатство не купит ему более долгую жизнь — он исчезнет подобно полевому цветку. |
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, — |
11 Солнце восходит, наступает палящий зной, и цветок увядает от жары, лепестки его опадают, и погибает его красота. Так же и богатые исчезнут со всеми своими делами. |
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
12 |
12 |
13 Никто из подвергаемых искушению не должен говорить: |
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
14 Но каждого искушают его же собственные желания, которые завлекают его и держат в плену. |
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною. |
15 Желание, возрастая внутри вас, становится причиной греха; грех же, в свою очередь, когда утвердится, порождает смерть. |
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
16 |
16 |
17 Каждый добрый и совершенный дар приходит свыше, от Отца, создавшего небесный свет. Бог постоянен и неизменен. |
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
18 Он решил сделать нас Своими детьми через истинное послание, чтобы мы стали самыми важными среди всех Его созданий. |
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його. |
19 |
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів. |
20 потому что гнев людской мешает жить праведно, как это угодно Богу. |
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої. |
21 Так отрекитесь же от всякой нечистоты и зла вокруг; примите с кротостью учение Божье, насаждаемое в ваши сердца, которое может спасти вас. |
21 |
22 |
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
23 Если кто-то только слушает Божье учение, но не следует ему, то уподобляется тому человеку, который рассматривает своё лицо в зеркале: |
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, — |
24 увидит себя, отойдёт и тотчас же забудет, как выглядит. |
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. |
25 Блажен будет тот, кто внимательно изучает совершенный закон Божий, приносящий свободу людям, и ведёт себя согласно ему, применяя его на деле, а выслушав, не забывает. |
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм! |
26 |
26 |
27 Истинное же благочестие, угодное Богу, ничем не запятнанное и чистое перед Богом и Отцом, выражается в заботе о сиротах и вдовах, нуждающихся в помощи, и в сохранении себя неосквернённым злом мира. |
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |