CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Филим. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Послание к Филимону

Глава 1

1 Павел, узник Христа Иисуса, и Тимофей брат, Филимону возлюбленному и сотруднику нашему,

2 и Апфии сестре и Архиппу, соратнику нашему, и церкви, собирающейся в твоем доме,

3 — благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

4 Благодарю Бога моего, всегда вспоминая тебя в молитвах моих,

5 слыша о твоей любви и вере, которую ты имеешь к Господу Иисусу и ко всем святым, —

6 чтобы общение веры твоей оказалось действенным в познании всякого у нас добра для Христа.

7 Ибо я получил великую радость и утешение от любви твоей, потому что, благодаря тебе, брат, успокоены сердца святых.

8 Потому, имея великое во Христе дерзновение предписывать тебе твой долг,

9 по любви скорее прошу — не иной кто, как я, Павел, старец, а теперь и узник Христа Иисуса, —

10 прошу тебя о моем сыне, которого я родил в узах, об Онисиме,

11 некогда для тебя негодном, теперь же и для меня и для тебя пригодном,

12 которого я отсылаю к тебе обратно, его самого, а он — мое сердце.

13 Его я хотел держать при себе, чтобы он, вместо тебя, служил мне в узах Евангелия,

14 но без твоего согласия я ничего не захотел делать, чтобы добро твое было не как по нужде, но добровольное.

15 Ибо, может быть, он для того на время был отделен, чтобы получил ты его навеки,

16 уже не как раба, но больше чем раба, как брата возлюбленного, особенно для меня, насколько же больше для тебя, и во плоти и в Господе.

17 Итак, если ты имеешь общение со мной, прими его, как меня.

18 Если же он чем обидел тебя или должен, считай это за мной:

19 я, Павел, пишу своей рукой: я возмещу; чтобы не сказать тебе, что ты и за самого себя мне должен.

20 Да, брат, порадоваться бы мне на тебя в Господе: успокой мое сердце во Христе.

21 Уверенный в послушании твоем, я пишу тебе, зная, что ты сделаешь и сверх того, о чем говорю.

22 А одновременно приготовь для меня и помещение: ибо я надеюсь, что я, по молитвам вашим, буду дарован вам.

23 Приветствует тебя Епафрас, узник вместе со мной во Христе Иисусе,

24 Марк, Аристарх, Димас, Лука, сотрудники мои.

25 Благодать Господа Иисуса Христа с духом вашим.

До Филимона

Розділ 1

1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.

Послание к Филимону

Глава 1

До Филимона

Розділ 1

1 Павел, узник Христа Иисуса, и Тимофей брат, Филимону возлюбленному и сотруднику нашему,

1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,

2 и Апфии сестре и Архиппу, соратнику нашему, и церкви, собирающейся в твоем доме,

2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:

3 — благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа.

3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

4 Благодарю Бога моего, всегда вспоминая тебя в молитвах моих,

4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.

5 слыша о твоей любви и вере, которую ты имеешь к Господу Иисусу и ко всем святым, —

5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,

6 чтобы общение веры твоей оказалось действенным в познании всякого у нас добра для Христа.

6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.

7 Ибо я получил великую радость и утешение от любви твоей, потому что, благодаря тебе, брат, успокоены сердца святых.

7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

8 Потому, имея великое во Христе дерзновение предписывать тебе твой долг,

8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,

9 по любви скорее прошу — не иной кто, как я, Павел, старец, а теперь и узник Христа Иисуса, —

9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.

10 прошу тебя о моем сыне, которого я родил в узах, об Онисиме,

10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.

11 некогда для тебя негодном, теперь же и для меня и для тебя пригодном,

11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.

12 которого я отсылаю к тебе обратно, его самого, а он — мое сердце.

12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.

13 Его я хотел держать при себе, чтобы он, вместо тебя, служил мне в узах Евангелия,

13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,

14 но без твоего согласия я ничего не захотел делать, чтобы добро твое было не как по нужде, но добровольное.

14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.

15 Ибо, может быть, он для того на время был отделен, чтобы получил ты его навеки,

15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,

16 уже не как раба, но больше чем раба, как брата возлюбленного, особенно для меня, насколько же больше для тебя, и во плоти и в Господе.

16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.

17 Итак, если ты имеешь общение со мной, прими его, как меня.

17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.

18 Если же он чем обидел тебя или должен, считай это за мной:

18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.

19 я, Павел, пишу своей рукой: я возмещу; чтобы не сказать тебе, что ты и за самого себя мне должен.

19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.

20 Да, брат, порадоваться бы мне на тебя в Господе: успокой мое сердце во Христе.

20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!

21 Уверенный в послушании твоем, я пишу тебе, зная, что ты сделаешь и сверх того, о чем говорю.

21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.

22 А одновременно приготовь для меня и помещение: ибо я надеюсь, что я, по молитвам вашим, буду дарован вам.

22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.

23 Приветствует тебя Епафрас, узник вместе со мной во Христе Иисусе,

23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,

24 Марк, Аристарх, Димас, Лука, сотрудники мои.

24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.

25 Благодать Господа Иисуса Христа с духом вашим.

25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.