Книга ИоваГлава 1 |
|
1 |
|
2 И были у него дети, семь сынов и три дочери. |
|
3 И было имение у него, семь тысяч мелкого скота, и три тысячи верблюдов, и пять сот пар волов, и пять сот ослиц, и весьма много прислуги; и был человек сей велик паче всех сынов Востока. |
|
4 |
|
5 И когда круг дней пиршества совершался, тогда Иов посылал и освящал их, и вставал рано утром, и возносил всесожжения по числу всех их. Ибо говорил Иов: может быть согрешили сыны мои, и похулили Бога в сердце своем. Так делал Иов во все те дни. |
|
6 И был день, когда сыны Божии пришли предстать пред Иеговой, пришел же и сатана посреди их. |
|
7 И сказал Иегова сатане: откуда ты пришел? И отвечал сатана Иегове и сказал: я бегал по земле, и обошел ее. |
|
8 И сказал Иегова сатане: обратил ли ты внимание свое на раба Моего, Иова? Ибо нет такого как он на земле; человек непорочный и справедливый, и боящийся Бога и удаляющийся от худого. |
|
9 |
|
10 Не Ты ли кругом оградил его, и дом его, и все, что есть у него. Дело рук его благословляешь, и стада его разливаются по земле. |
|
11 Но простри только руку Твою, и коснись всего, что есть у него: тогда он пред лицем Твоим восхулит Тебя. |
|
12 |
|
13 И был день, когда сыны его и дочери его обедали, и пили вино в доме брата своего первородного. |
|
14 Вдруг вестник приходит к Иову, и говорит: |
|
15 Волы орали, и ослицы паслись подле них; как напали Савеяне, и взяли их, а отроков поразили острием меча: и только я один спасся, чтоб возвестить тебе. |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 Вот, ветер великий пришел от пустыни, и обхватил четыре угла дома, и тот упал на отроков, и они умерли: и только я один спасся, чтоб возвестить тебе. |
|
20 |
|
21 Поклонился, и сказал: наг я вышел из чрева матери моей, и наг возвращусь... туда! |
|
22 При всем этом не согрешил Иов, и не произнес ничего нелепого о Боге. |
ЙовРозділ 1 |
|
1 |
|
2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́. |
|
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу. |
|
4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними. |
|
5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні. |
|
6 |
|
7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“. |
|
8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“. |
|
9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога? |
|
10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю. |
|
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“ |
|
12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього. |
|
13 |
|
14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них. |
|
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата. |
|
19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився, |
|
21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“ |
|
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного! |
Книга ИоваГлава 1 |
ЙовРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 И были у него дети, семь сынов и три дочери. |
2 І народи́лися йому се́меро синів та три дочки́. |
|
3 И было имение у него, семь тысяч мелкого скота, и три тысячи верблюдов, и пять сот пар волов, и пять сот ослиц, и весьма много прислуги; и был человек сей велик паче всех сынов Востока. |
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібно́ї, і три тисячі верблю́дів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу. |
|
4 |
4 А сини його ходили один до о́дного, і справляли гости́ну в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сесте́р, щоб їсти та пити із ними. |
|
5 И когда круг дней пиршества совершался, тогда Иов посылал и освящал их, и вставал рано утром, и возносил всесожжения по числу всех их. Ибо говорил Иов: может быть согрешили сыны мои, и похулили Бога в сердце своем. Так делал Иов во все те дни. |
5 І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні. |
|
6 И был день, когда сыны Божии пришли предстать пред Иеговой, пришел же и сатана посреди их. |
6 |
|
7 И сказал Иегова сатане: откуда ты пришел? И отвечал сатана Иегове и сказал: я бегал по земле, и обошел ее. |
7 І сказав Госпо́дь до сатани́: „Звідки ти йдеш?“ А сатана́ відповів Господе́ві й сказав: „Я мандрува́в по землі та й перейшов її“. |
|
8 И сказал Иегова сатане: обратил ли ты внимание свое на раба Моего, Иова? Ибо нет такого как он на земле; человек непорочный и справедливый, и боящийся Бога и удаляющийся от худого. |
8 І сказав Господь до сатани: „Чи звернув ти увагу на раба Мого́ Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає“. |
|
9 |
9 І відповів сатана́ Господе́ві й сказав: „Чи ж Йов да́рмо боїться Бога? |
|
10 Не Ты ли кругом оградил его, и дом его, и все, что есть у него. Дело рук его благословляешь, и стада его разливаются по земле. |
10 Чи ж Ти не забезпе́чив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагослови́в, а маєток його поши́рився по кра́ю. |
|
11 Но простри только руку Твою, и коснись всего, что есть у него: тогда он пред лицем Твоим восхулит Тебя. |
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкни́ся до всього, що його, — чи він не знева́жить Тебе перед лицем Твоїм?“ |
|
12 |
12 І сказав Господь до сатани́: „Ось усе, що його́, — у твоїй руці, тільки на нього само́го не простягай своєї руки!“ І пішов сатана́ від лиця Господнього. |
|
13 И был день, когда сыны его и дочери его обедали, и пили вино в доме брата своего первородного. |
13 |
|
14 Вдруг вестник приходит к Иову, и говорит: |
14 то прибіг до Йова послане́ць та й сказав: „Худоба велика ора́ла, а ослиці па́слися при них. |
|
15 Волы орали, и ослицы паслись подле них; как напали Савеяне, и взяли их, а отроков поразили острием меча: и только я один спасся, чтоб возвестить тебе. |
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
16 |
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: „З неба спав Божий огонь, і спали́в ота́ру та слуг, та й пожер їх. А втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
17 |
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: „Халде́ї поділи́лися на три відділи, і напали на верблю́дів, та й позабира́ли їх, а слуг повбива́ли ві́стрям меча. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
18 |
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: „Сини твої та до́чки твої їли та вино пили́ в домі свого перворо́дженого брата. |
|
19 Вот, ветер великий пришел от пустыни, и обхватил четыре угла дома, и тот упал на отроков, и они умерли: и только я один спасся, чтоб возвестить тебе. |
19 Аж рапто́во надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, — і він упав на юнаків, і вони повмирали. І втік тільки я сам, щоб доне́сти тобі“. |
|
20 |
20 І встав Йов, і розде́р плаща́ свого́, й обстриг свою го́лову, та й упав на землю, і поклонився, |
|
21 Поклонился, и сказал: наг я вышел из чрева матери моей, и наг возвращусь... туда! |
21 та й сказав: „Я вийшов наги́й із утроби матері своєї, і наги́й поверну́сь туди, в зе́млю! Господь дав, — і Господь узяв. Нехай буде благослове́нне Господнє Ім'я́!“ |
|
22 При всем этом не согрешил Иов, и не произнес ничего нелепого о Боге. |
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного! |