Библия - Обещанное Восстановление

Послание Иакова

Глава 1

1 Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати коленам, находящимся в рассеянии, — радоваться!

2 Всякий раз, когда впадете в различные искушения, сочтите это для себя великой радостью, братья мои,

3 зная, что испытание вашей веры производит терпение.

4 Но терпение пусть имеет совершенное действие, чтобы были вы совершенны и неповреждённы, без всякого недостатка.

5 Если же у кого из вас недостает мудрости, да просит у Бога, дающего всем просто и не укоряя, и будет дано ему.

6 Но да просит в вере, ни мало не сомневаясь; ибо сомневающийся подобен волне морской, поднимаемой ветром и колеблемой.

7 Пусть не думает такой человек, что он получит что-либо от Господа.

8 Муж с раздвоенной душой не твёрд во всех путях своих.

9 Брат униженный да хвалится высотою своей,

10 а богатый — унижением своим, потому что, как цвет на траве, пройдет он.

11 Ибо восходит солнце со зноем и иссушает траву, и цвет её опадает, и красота вида её погибает: так увянет и богатый в путях своих.

12 Блажен муж, который переносит искушение, потому что, став испытанным, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.

13 В искушении пусть никто не говорит: меня искушает Бог. Ибо Бог недоступен искушению злом и Сам не искушает никого.

14 Но каждый подвергается искушению, увлекаемый и обольщаемый собственной похотью.

15 Затем похоть, зачав, рождает грех, а грех, будучи совершён, порождает смерть.

16 Не обманывайтесь, братья мои возлюбленные.

17 Всякое даяние доброе и всякий дар совершенный нисходит свыше от Отца светов, у Которого нет изменения и ни тени перемены.

18 Он, восхотев, родил нас словом истины, чтобы нам быть неким начатком Его созданий.

19 Знайте, братья мои возлюбленные: да будет всякий человек скор на слышание, медлен на слова, медлен на гнев;

20 ибо гнев человека не творит правды Божией.

21 Поэтому, отложив всякую нечистоту и остаток злобы, в кротости примите насажденное в вас слово, могущее спасти души ваши.

22 Будьте же исполнителями слова, а не только слушателями, обманывающими самих себя,

23 потому что, если кто слушает слово и не исполняет, тот подобен человеку, рассматривающему природные черты лица своего в зеркале.

24 Посмотрел он на себя и ушел, и тотчас забыл, каков он.

25 Но, кто вникнет в закон совершенный, закон свободы, и пребудет в нём, будучи не слушателем забывчивым, но исполнителем дела, тот блажен будет в выполнении дела.

26 Если кто думает, что он благочестив, и не обуздывает языка своего, но обманывает сердце свое, — благочестие того бесполезно.

27 Благочестие чистое и непорочное пред Богом и Отцом есть то, чтобы посещать сирот и вдов в скорби их, хранить себя неосквернёнными от мира.

Якова

Розділ 1

1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!

2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,

3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.

5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.

6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.

8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.

9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,

10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —

11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.

15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!

17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.

19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.

20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.

21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —

24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.

25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!

26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!

27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

Послание Иакова Глава 1	Якова Розділ 1
1 Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати коленам, находящимся в рассеянии, — радоваться!	1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!
2 Всякий раз, когда впадете в различные искушения, сочтите это для себя великой радостью, братья мои,	2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
3 зная, что испытание вашей веры производит терпение.	3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4 Но терпение пусть имеет совершенное действие, чтобы были вы совершенны и неповреждённы, без всякого недостатка.	4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.
5 Если же у кого из вас недостает мудрости, да просит у Бога, дающего всем просто и не укоряя, и будет дано ему.	5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.
6 Но да просит в вере, ни мало не сомневаясь; ибо сомневающийся подобен волне морской, поднимаемой ветром и колеблемой.	6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7 Пусть не думает такой человек, что он получит что-либо от Господа.	7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.
8 Муж с раздвоенной душой не твёрд во всех путях своих.	8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.
9 Брат униженный да хвалится высотою своей,	9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,
10 а богатый — унижением своим, потому что, как цвет на траве, пройдет он.	10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —
11 Ибо восходит солнце со зноем и иссушает траву, и цвет её опадает, и красота вида её погибает: так увянет и богатый в путях своих.	11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
12 Блажен муж, который переносит искушение, потому что, став испытанным, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.	12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13 В искушении пусть никто не говорит: меня искушает Бог. Ибо Бог недоступен искушению злом и Сам не искушает никого.	13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14 Но каждый подвергается искушению, увлекаемый и обольщаемый собственной похотью.	14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
15 Затем похоть, зачав, рождает грех, а грех, будучи совершён, порождает смерть.	15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
16 Не обманывайтесь, братья мои возлюбленные.	16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!
17 Всякое даяние доброе и всякий дар совершенный нисходит свыше от Отца светов, у Которого нет изменения и ни тени перемены.	17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18 Он, восхотев, родил нас словом истины, чтобы нам быть неким начатком Его созданий.	18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.
19 Знайте, братья мои возлюбленные: да будет всякий человек скор на слышание, медлен на слова, медлен на гнев;	19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.
20 ибо гнев человека не творит правды Божией.	20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.
21 Поэтому, отложив всякую нечистоту и остаток злобы, в кротости примите насажденное в вас слово, могущее спасти души ваши.	21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
22 Будьте же исполнителями слова, а не только слушателями, обманывающими самих себя,	22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
23 потому что, если кто слушает слово и не исполняет, тот подобен человеку, рассматривающему природные черты лица своего в зеркале.	23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —
24 Посмотрел он на себя и ушел, и тотчас забыл, каков он.	24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.
25 Но, кто вникнет в закон совершенный, закон свободы, и пребудет в нём, будучи не слушателем забывчивым, но исполнителем дела, тот блажен будет в выполнении дела.	25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!
26 Если кто думает, что он благочестив, и не обуздывает языка своего, но обманывает сердце свое, — благочестие того бесполезно.	26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!
27 Благочестие чистое и непорочное пред Богом и Отцом есть то, чтобы посещать сирот и вдов в скорби их, хранить себя неосквернёнными от мира.	27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

Ветхий
завет

Новый
завет

Послание Иакова

Глава 1

Якова

Розділ 1

Послание Иакова

Глава 1

Якова

Розділ 1

Ветхий завет

Новый завет

Послание Иакова

Глава 1

Якова

Розділ 1

Послание Иакова

Глава 1

Якова

Розділ 1

Ветхий
завет

Новый
завет