1-е Послание к ТимофеюГлава 1 |
|
1 |
|
2 Тимофею, истинному сыну в вере, — благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего. |
|
3 |
|
4 и не останавливать внимания на баснях и родословиях бесконечных, которые больше приводят к прениям, чем к домостроительству Божию в вере. |
|
5 Цель же предписания есть любовь от чистого сердца и совести доброй и веры нелицемерной, |
|
6 от чего некоторые, отступив, уклонились в пустословие, |
|
7 желая быть законоучителями, не разумея ни того, что говорят, ни того, что утверждают. |
|
8 |
|
9 то зная, что Закон не положен для праведного, но для беззаконных и непокорных, для нечестивых и грешных, для неблагоговейных и далеких от Бога, для оскорбителей отца и матери, для человекоубийц, |
|
10 для блудников, мужеложников, человекохищников, лжецов, клятвопреступников и для всего иного, что противно здравому учению, |
|
11 по Евангелию славы блаженного Бога, которое было вверено мне. |
|
12 |
|
13 меня, который прежде был хулитель и гонитель и обидчик; но я был помилован, потому что по неведению я действовал в неверии, |
|
14 но преизобильно проявилась во мне благодать Господа нашего с верою и любовью во Христе Иисусе. |
|
15 Верно слово и всякого принятия достойно, что Христос Иисус пришел в мир спасти грешных, из которых первый — я. |
|
16 Но для того я был помилован, чтобы на мне первом показал Иисус Христос всё долготерпение в пример тем, которым надлежит веровать в Него к жизни вечной. |
|
17 Царю же веков нетленному, невидимому, единому Богу честь и слава во веки веков, аминь. |
|
18 |
|
19 имея веру и добрую совесть, отвергнув которую, некоторые потерпели кораблекрушение в вере: |
|
20 в числе их — Именей и Александр, которых я предал сатане, чтобы научить их не богохульствовать. |
1-е ТимофiюРозділ 1 |
|
1 |
|
2 до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
|
4 і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно. |
|
5 Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри. |
|
6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, — |
|
7 вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють. |
|
8 А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його, |
|
9 та ві́дає те, що Зако́н не покладений для праведного, але для беззако́нних та для неслухня́них, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для знева́жників батька та зневажників матері, для душогубців, |
|
10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці, |
|
11 за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена. |
|
12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу, |
|
13 мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві. |
|
14 І бага́то збільши́лась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі. |
|
15 Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́, що Христос Ісус прийшов у світ спасти́ грішних, із яких перший — то я. |
|
16 Але я тому́ був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для при́кладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя. |
|
17 А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь. |
|
18 Цього нака́за я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну, |
|
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі. |
|
20 Серед них Гімене́й та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога. |
1-е Послание к ТимофеюГлава 1 |
1-е ТимофiюРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 Тимофею, истинному сыну в вере, — благодать, милость, мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего. |
2 до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
3 |
|
4 и не останавливать внимания на баснях и родословиях бесконечных, которые больше приводят к прениям, чем к домостроительству Божию в вере. |
4 і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно. |
|
5 Цель же предписания есть любовь от чистого сердца и совести доброй и веры нелицемерной, |
5 Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри. |
|
6 от чего некоторые, отступив, уклонились в пустословие, |
6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, — |
|
7 желая быть законоучителями, не разумея ни того, что говорят, ни того, что утверждают. |
7 вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють. |
|
8 |
8 А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його, |
|
9 то зная, что Закон не положен для праведного, но для беззаконных и непокорных, для нечестивых и грешных, для неблагоговейных и далеких от Бога, для оскорбителей отца и матери, для человекоубийц, |
9 та ві́дає те, що Зако́н не покладений для праведного, але для беззако́нних та для неслухня́них, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для знева́жників батька та зневажників матері, для душогубців, |
|
10 для блудников, мужеложников, человекохищников, лжецов, клятвопреступников и для всего иного, что противно здравому учению, |
10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці, |
|
11 по Евангелию славы блаженного Бога, которое было вверено мне. |
11 за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена. |
|
12 |
12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу, |
|
13 меня, который прежде был хулитель и гонитель и обидчик; но я был помилован, потому что по неведению я действовал в неверии, |
13 мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві. |
|
14 но преизобильно проявилась во мне благодать Господа нашего с верою и любовью во Христе Иисусе. |
14 І бага́то збільши́лась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі. |
|
15 Верно слово и всякого принятия достойно, что Христос Иисус пришел в мир спасти грешных, из которых первый — я. |
15 Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́, що Христос Ісус прийшов у світ спасти́ грішних, із яких перший — то я. |
|
16 Но для того я был помилован, чтобы на мне первом показал Иисус Христос всё долготерпение в пример тем, которым надлежит веровать в Него к жизни вечной. |
16 Але я тому́ був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для при́кладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя. |
|
17 Царю же веков нетленному, невидимому, единому Богу честь и слава во веки веков, аминь. |
17 А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь. |
|
18 |
18 Цього нака́за я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну, |
|
19 имея веру и добрую совесть, отвергнув которую, некоторые потерпели кораблекрушение в вере: |
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі. |
|
20 в числе их — Именей и Александр, которых я предал сатане, чтобы научить их не богохульствовать. |
20 Серед них Гімене́й та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога. |