Книга Судей

Глава 17

1 Был некто на горе Ефремовой, именем Миха.

2 Он сказал матери своей: тысяча сто сиклей серебра, которые у тебя взяты и за которые ты при мне изрекла проклятие, это серебро у меня, я взял его. Мать его сказала: да будет благословен сын мой Господом.

3 И возвратил он матери своей тысячу сто сиклей серебра. И сказала мать его: это серебро я от себя посвятила Господу для сына моего, чтобы сделать из него истукан и литой кумир; итак отдаю тебе его.

4 Но он возвратил серебро матери своей. Мать его взяла двести сиклей серебра, и отдала их плавильщику. Он сделал из них истукан и литой кумир, который и находился в доме Михи.

5 У сего Михи был дом Божий. И сделал он ефод и идолов, и наполнил руки одному из сынов своих, чтоб он был у него священником.

6 В те дни не было царя у Израиля; каждый делал то, что ему казалось справедливым.

7 Один юноша из Вифлеема Иудейского, из племени Иудина, левит, тогда жил там.

8 Сей человек пошел из города Вифлеема Иудейского, чтобы пожить, где случится, и, идя путем своим, пришел на гору Ефремову к дому Михину.

9 И сказал ему Миха: откуда ты идешь? Он сказал ему: я левит из Вифлеема Иудейского, и иду пожить, где случится.

10 И сказал ему Миха: останься у меня и будь у меня отцем и священником; я буду давать тебе по десяти сиклей серебра на год, потребное одеяние и пропитание.

11 Левит пошел, и согласился левит остаться у сего человека, и был юноша у него как один из сыновей его.

12 Миха наполнил руку левиту, и юноша сей был у него священником, и жил в доме у Михи.

13 И сказал Миха: теперь я знаю, что Господь будет мне благотворить, потому что левит у меня священником.

Книга Суддiв

Розділ 17

1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я́ йому Миха́.

2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“.

4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́.

5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика.

6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х.

7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько.

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою.

9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“.

10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його.

12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.

13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“.

Книга Судей

Глава 17

Книга Суддiв

Розділ 17

1 Был некто на горе Ефремовой, именем Миха.

1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я́ йому Миха́.

2 Он сказал матери своей: тысяча сто сиклей серебра, которые у тебя взяты и за которые ты при мне изрекла проклятие, это серебро у меня, я взял его. Мать его сказала: да будет благословен сын мой Господом.

2 І сказав він до своєї матері: „Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла́ за них, і також сказала це, щоб і я чув, — ось те срі́бло зо мною, це я його взяв“. І сказала мати його: „Благослове́нний син мій у Господа!“

3 И возвратил он матери своей тысячу сто сиклей серебра. И сказала мать его: это серебро я от себя посвятила Господу для сына моего, чтобы сделать из него истукан и литой кумир; итак отдаю тебе его.

3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: „Я справді посвятила те срі́бло Господе́ві з своєї руки за сина свого, щоб зробити бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того. А тепер звертаю його тобі“.

4 Но он возвратил серебро матери своей. Мать его взяла двести сиклей серебра, и отдала их плавильщику. Он сделал из них истукан и литой кумир, который и находился в доме Михи.

4 Та він вернув те срі́бло своїй матері. І взяла́ його мати дві сотні шеклів срі́бла та й дала його золотаре́ві, а він зробив із нього бовва́на рі́зьбленого та боввана ли́того; і було це в домі Михи́.

5 У сего Михи был дом Божий. И сделал он ефод и идолов, и наполнил руки одному из сынов своих, чтоб он был у него священником.

5 А цей чоловік Миха́ мав удома божни́цю. І зробив він ефо́да та тера́фи, і ви́святив одно́го з синів своїх, і він був йому за священика.

6 В те дни не было царя у Израиля; каждый делал то, что ему казалось справедливым.

6 Того ча́су не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його оча́х.

7 Один юноша из Вифлеема Иудейского, из племени Иудина, левит, тогда жил там.

7 І був юна́к із Віфлеє́му Юдиного, з Юдиного ро́ду, а він Левит, і він був там прихо́дько.

8 Сей человек пошел из города Вифлеема Иудейского, чтобы пожить, где случится, и, идя путем своим, пришел на гору Ефремову к дому Михину.

8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часо́во пожити, де зна́йде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи́, щоб далі йти своєю дорогою.

9 И сказал ему Миха: откуда ты идешь? Он сказал ему: я левит из Вифлеема Иудейского, и иду пожить, где случится.

9 І сказав йому Миха́: „Звідкіля ти прихо́диш?“ А той йому відказав: „Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часо́во пожити, де знайду́“.

10 И сказал ему Миха: останься у меня и будь у меня отцем и священником; я буду давать тебе по десяти сиклей серебра на год, потребное одеяние и пропитание.

10 І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,

11 Левит пошел, и согласился левит остаться у сего человека, и был юноша у него как один из сыновей его.

11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юна́к йому, як один із синів його.

12 Миха наполнил руку левиту, и юноша сей был у него священником, и жил в доме у Михи.

12 І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.

13 И сказал Миха: теперь я знаю, что Господь будет мне благотворить, потому что левит у меня священником.

13 І сказав Миха́: „Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика“.