Библия - Обещанное Восстановление

Книга Иова

Глава 34

1 И начал снова Элиуй, и сказал:

2 Выслушайте, мудрые, речь мою; и приклоните ко мне ухо, рассудительные.

3 Ибо ухо разбирает слова, как уста отведывают, чтобы есть.

4 Изберем себе справедливость; постараемся распознать между собою, что хорошо.

5 Ибо Иов сказал: `я прав, но Бог отнял право мое.

6 На правду свою я должен лгать, неисцелима рана моя, без вины`.

7 Где такой человек, как Иов, который хулу как воду пьет,

8 И идет к сообществу с делающими беззаконие, и на то, чтобы ходить вкупе с людьми нечестивыми?

9 Ибо говорит: `нет человеку пользы от того, что он в любви с Богом`.

10 Итак, послушайте меня, люди умные! не может быть у Бога неправда, и у Вседержителя несправедливость.

11 Ибо Он по делам человека платит ему, и соответственное стезе смертного находить предоставляет ему.

12 Воистину, Бог не может поступить несправедливо, и Вседержитель не может покривить правду.

13 Кто Ему вверил землю, и кто поставил вселенную всю?

14 Если бы Он, помышляя о Себе, дух Свой и дыхание Свое к Себе собрал;

15 То вдруг умерла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в землю.

16 Итак, если имеешь смысл, то слушай это, внемли гласу речей моих.

17 Ненавидящий правду мог ли бы обуздать гнев? и смел ли бы ты обвинять Правосудного, Державного?

18 Смеешь ли сказать царю: `ты - человек недостойный`, и вельможе: `ты - нечестивый`?

19 Что же сказать Тому, Который не смотрит на лица князей, и не предпочитает богатого нищему? ибо все они творение рук Его.

20 В миг умирают; и в полночь народ потрясается и преходит, и сильного прогоняют не рукою.

21 Ибо очи его зрят на пути человека, и все шаги его Он видит.

22 Нет тьмы, и нет тени смертной, где бы делающие зло укрылись,

23 Ибо не нужно Ему примечать долго за человеком, чтобы он пошел к Богу на суд.

24 Он сокрушает сильных без исследования, и поставляет других на месте их.

25 Поелику Он знает дела их, то тотчас перевернет ночь {пройдет ночь}, и они сокрушатся.

26 За то, что они беззаконники, Он поражает их на месте зрителей,

27 Потому что они отступили от последования Ему, и никаких путей Его не хотели знать.

28 Так что довели до Него вопль нищего, и Он услышал вопль угнетенных.

29 Когда Он успокоит, тогда кто возмутит? но сокроет лице, и кто увидит Его? И на народ и на всякого человека один закон,

30 Чтобы не царствовал человек лицемерный, чтоб не существовали сети народа.

31 Ибо смеет ли кто сказать Богу: `я несу наказание, хотя невинен`?

32 Другому, кроме того, что вижу, Ты научи меня; если я сделал несправедливость, то впредь не буду.

33 По твоему ли рассуждению Он должен воздавать за все? Впрочем тебе отвергать, тебе избирать, а не мне; и говори, что знаешь.

34 Люди здравомыслящие скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:

35 `Иов говорит не умно и слова его безрассудны`.

36 Мое желание: да будет испытан Иов вполне, по ответам, сделанным наравне с людьми худыми.

37 Иначе он ко греху своему присовокупит отступничество, будет рукоплескать между нами, и еще более слов наговорит против Бога.

Йов

Розділ 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Книга Иова Глава 34	Йов Розділ 34
1 И начал снова Элиуй, и сказал:	1 І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Выслушайте, мудрые, речь мою; и приклоните ко мне ухо, рассудительные.	2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 Ибо ухо разбирает слова, как уста отведывают, чтобы есть.	3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Изберем себе справедливость; постараемся распознать между собою, что хорошо.	4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 Ибо Иов сказал: `я прав, но Бог отнял право мое.	5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 На правду свою я должен лгать, неисцелима рана моя, без вины`.	6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 Где такой человек, как Иов, который хулу как воду пьет,	7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 И идет к сообществу с делающими беззаконие, и на то, чтобы ходить вкупе с людьми нечестивыми?	8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 Ибо говорит: `нет человеку пользы от того, что он в любви с Богом`.	9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Итак, послушайте меня, люди умные! не может быть у Бога неправда, и у Вседержителя несправедливость.	10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Ибо Он по делам человека платит ему, и соответственное стезе смертного находить предоставляет ему.	11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 Воистину, Бог не может поступить несправедливо, и Вседержитель не может покривить правду.	12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 Кто Ему вверил землю, и кто поставил вселенную всю?	13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 Если бы Он, помышляя о Себе, дух Свой и дыхание Свое к Себе собрал;	14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 То вдруг умерла бы всякая плоть, и человек возвратился бы в землю.	15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Итак, если имеешь смысл, то слушай это, внемли гласу речей моих.	16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Ненавидящий правду мог ли бы обуздать гнев? и смел ли бы ты обвинять Правосудного, Державного?	17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Смеешь ли сказать царю: `ты - человек недостойный`, и вельможе: `ты - нечестивый`?	18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 Что же сказать Тому, Который не смотрит на лица князей, и не предпочитает богатого нищему? ибо все они творение рук Его.	19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 В миг умирают; и в полночь народ потрясается и преходит, и сильного прогоняют не рукою.	20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 Ибо очи его зрят на пути человека, и все шаги его Он видит.	21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Нет тьмы, и нет тени смертной, где бы делающие зло укрылись,	22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 Ибо не нужно Ему примечать долго за человеком, чтобы он пошел к Богу на суд.	23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Он сокрушает сильных без исследования, и поставляет других на месте их.	24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Поелику Он знает дела их, то тотчас перевернет ночь {пройдет ночь}, и они сокрушатся.	25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 За то, что они беззаконники, Он поражает их на месте зрителей,	26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Потому что они отступили от последования Ему, и никаких путей Его не хотели знать.	27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 Так что довели до Него вопль нищего, и Он услышал вопль угнетенных.	28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 Когда Он успокоит, тогда кто возмутит? но сокроет лице, и кто увидит Его? И на народ и на всякого человека один закон,	29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 Чтобы не царствовал человек лицемерный, чтоб не существовали сети народа.	30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 Ибо смеет ли кто сказать Богу: `я несу наказание, хотя невинен`?	31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 Другому, кроме того, что вижу, Ты научи меня; если я сделал несправедливость, то впредь не буду.	32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 По твоему ли рассуждению Он должен воздавать за все? Впрочем тебе отвергать, тебе избирать, а не мне; и говори, что знаешь.	33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Люди здравомыслящие скажут мне, и муж мудрый, слушающий меня:	34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 `Иов говорит не умно и слова его безрассудны`.	35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Мое желание: да будет испытан Иов вполне, по ответам, сделанным наравне с людьми худыми.	36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 Иначе он ко греху своему присовокупит отступничество, будет рукоплескать между нами, и еще более слов наговорит против Бога.	37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Ветхий завет

Новый завет

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Книга Иова

Глава 34

Йов

Розділ 34

Ветхий
завет

Новый
завет