CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 23
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Бытие

Глава 23

1 Жизни Сарриной было сто двадцать семь лет: Вот лета жизни Сарриной.

2 И умерла Сарра в Кириаф-Арбе (что ныне Хеврон), в земле Ханаанской. И пришел Авраам рыдать по Сарре, и оплакивать ее.

3 Потом отошел Авраам от умершей своей, и стал говорить сынам Хетовым, и сказал:

4 Я у вас пришлец и странник; дайте мне в собственность место для гроба между вами, чтобы мне умершую мою схоронить от глаз моих.

5 Сыны Хета ответствовали Аврааму, и сказали ему:

6 Послушай нас, господин наш; ты князь Божий посреди нас; в лучшем из наших погребальных мест похорони умершую твою; никто из нас не откажет тебе в своем погребальном месте, для погребения умершей твоей,

7 Авраам встал, и поклонился народу земли той, сынам Хетовым;

8 И говорил им и сказал: если есть у вас на сердце позволить, чтобы я схоронил умершую мою от глаз моих; то послушайте меня, исходатайствуйте мне у Ефрона, сына Цахарова,

9 Чтобы он отдал мне пещеру Махпелу, которая у него на конце поля его, чтобы за довольную цену отдал ее мне посреди вас, в собственность для погребения.

10 Ефрон же сидел посреди сынов Хетовых; и отвечал Ефрон Хеттеянин Аврааму вслух сынов Хетовых, всех входящих во врата города его, и сказал:

11 Нет, господин мой, послушай меня, я дарю тебе поле, и пещеру, которая на нем, дарю тебе, пред очами сынов народа моего дарю тебе ее, похорони умершую твою.

12 Авраам поклонился пред народом земли той,

13 И говорил Ефрону вслух народа земли той, и сказал: сделай милость, послушай меня, я дам тебе за поле серебро; ты возьми у меня, тогда я похороню там умершую мою.

14 Ефрон ответствовал Аврааму, и сказал ему:

15 Господин мой! послушай меня: земля стоит четыреста сиклей серебра; для меня и для тебя что это? похорони умершую твою.

16 Авраам выслушал Ефрона; и отвесил Авраам Ефрону серебра, сколько он объявил вслух сынов Хетовых, то есть, четыреста сиклей серебра, какое ходит у купцов.

17 Таким образом, поле Ефроново, которое при Махпеле, против Мамрия, поле и пещера, которая на нем, и все деревья, которые на поле, во всех пределах его, вокруг сделалось

18 Владением Авраамовым пред очами сынов Хета, всех входящих во врата города его.

19 После сего Авраам похоронил Сарру, жену свою, в пещере поля в Махпеле, против Мамрия, что ныне Хеврон, в земле Ханаанской.

20 Так досталось Аврааму от сынов Хетовых поле и пещера, которая на нем, в собственность для гроба.

Буття

Розділ 23

1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, — літа життя Сарриного.

2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.

3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:

4 „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“.

5 І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:

6 Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“.

7 І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим,

8 та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,

9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“.

10 А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:

11 „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“.

12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,

13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“.

14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:

15 „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“

16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.

17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,

18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.

19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.

20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.

Бытие

Глава 23

Буття

Розділ 23

1 Жизни Сарриной было сто двадцать семь лет: Вот лета жизни Сарриной.

1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, — літа життя Сарриного.

2 И умерла Сарра в Кириаф-Арбе (что ныне Хеврон), в земле Ханаанской. И пришел Авраам рыдать по Сарре, и оплакивать ее.

2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.

3 Потом отошел Авраам от умершей своей, и стал говорить сынам Хетовым, и сказал:

3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:

4 Я у вас пришлец и странник; дайте мне в собственность место для гроба между вами, чтобы мне умершую мою схоронить от глаз моих.

4 „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“.

5 Сыны Хета ответствовали Аврааму, и сказали ему:

5 І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:

6 Послушай нас, господин наш; ты князь Божий посреди нас; в лучшем из наших погребальных мест похорони умершую твою; никто из нас не откажет тебе в своем погребальном месте, для погребения умершей твоей,

6 Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“.

7 Авраам встал, и поклонился народу земли той, сынам Хетовым;

7 І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим,

8 И говорил им и сказал: если есть у вас на сердце позволить, чтобы я схоронил умершую мою от глаз моих; то послушайте меня, исходатайствуйте мне у Ефрона, сына Цахарова,

8 та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,

9 Чтобы он отдал мне пещеру Махпелу, которая у него на конце поля его, чтобы за довольную цену отдал ее мне посреди вас, в собственность для погребения.

9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“.

10 Ефрон же сидел посреди сынов Хетовых; и отвечал Ефрон Хеттеянин Аврааму вслух сынов Хетовых, всех входящих во врата города его, и сказал:

10 А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:

11 Нет, господин мой, послушай меня, я дарю тебе поле, и пещеру, которая на нем, дарю тебе, пред очами сынов народа моего дарю тебе ее, похорони умершую твою.

11 „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“.

12 Авраам поклонился пред народом земли той,

12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,

13 И говорил Ефрону вслух народа земли той, и сказал: сделай милость, послушай меня, я дам тебе за поле серебро; ты возьми у меня, тогда я похороню там умершую мою.

13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“.

14 Ефрон ответствовал Аврааму, и сказал ему:

14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:

15 Господин мой! послушай меня: земля стоит четыреста сиклей серебра; для меня и для тебя что это? похорони умершую твою.

15 „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“

16 Авраам выслушал Ефрона; и отвесил Авраам Ефрону серебра, сколько он объявил вслух сынов Хетовых, то есть, четыреста сиклей серебра, какое ходит у купцов.

16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.

17 Таким образом, поле Ефроново, которое при Махпеле, против Мамрия, поле и пещера, которая на нем, и все деревья, которые на поле, во всех пределах его, вокруг сделалось

17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,

18 Владением Авраамовым пред очами сынов Хета, всех входящих во врата города его.

18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.

19 После сего Авраам похоронил Сарру, жену свою, в пещере поля в Махпеле, против Мамрия, что ныне Хеврон, в земле Ханаанской.

19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській.

20 Так досталось Аврааму от сынов Хетовых поле и пещера, которая на нем, в собственность для гроба.

20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.