Пророк ЗакарияГлава 1 |
1 |
2 – Вечный сильно прогневался на ваших предков. |
3 Скажи же народу: Так говорит Вечный, Повелитель Сил: |
4 Не будьте как ваши предки, к которым взывали прежние пророки, говоря: „Так говорит Вечный, Повелитель Сил: Оставьте свои злые пути и скверные обычаи“, а они не слушали и не внимали Мне, – возвещает Вечный. – |
5 Где теперь ваши предки? И разве вечно живут пророки? |
6 Но Мои слова и установления, которые Я вручил Моим рабам пророкам, разве не исполнились они над вашими предками? Они тогда покаялись и сказали: „Вечный, Повелитель Сил, поступил с нами так, как мы заслужили своими путями и делами, – как Он определил, так и поступил“». |
7 |
8 Ночью мне было видение: смотрю, передо мной Некто на рыжем коне. Он стоял среди миртов, . что в горной долине; позади Него – всадники на рыжем, гнедом и белом конях. |
9 Я спросил: |
10 Тот, Кто стоял среди миртов, объяснил: |
11 И они сказали Ангелу Вечного, . Который стоял среди миртов: |
12 Тогда Ангел Вечного сказал: |
13 И Вечный отвечал добрыми и утешительными словами Ангелу, говорившему со мной. |
14 Тогда Ангел, Который говорил со мной, сказал мне: |
15 а на народы, живущие в покое, Я страшно разгневан. Тогда как Я лишь немного гневался на Мой народ, они без меры обрушили на него бедствие. |
16 Поэтому так говорит Вечный: Я вернусь в Иерусалим с состраданием, и Мой дом там будет отстроен, – возвещает Вечный, Повелитель Сил, – и протянется над Иерусалимом землемерная нить ». |
17 Ещё провозгласи: |
18 |
19 Я спросил Ангела, Который говорил со мной: |
20 Затем Вечный показал мне четверых кузнецов. |
21 Я спросил: |
ЗахарiяРозділ 1 |
1 |
2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. |
3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. |
4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. |
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? |
6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. |
7 |
8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. |
9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. |
10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. |
11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. |
12 |
13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. |
14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. |
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. |
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. |
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ |
18 |
19 |
20 |
21 |
Пророк ЗакарияГлава 1 |
ЗахарiяРозділ 1 |
1 |
1 |
2 – Вечный сильно прогневался на ваших предков. |
2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. |
3 Скажи же народу: Так говорит Вечный, Повелитель Сил: |
3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. |
4 Не будьте как ваши предки, к которым взывали прежние пророки, говоря: „Так говорит Вечный, Повелитель Сил: Оставьте свои злые пути и скверные обычаи“, а они не слушали и не внимали Мне, – возвещает Вечный. – |
4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. |
5 Где теперь ваши предки? И разве вечно живут пророки? |
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? |
6 Но Мои слова и установления, которые Я вручил Моим рабам пророкам, разве не исполнились они над вашими предками? Они тогда покаялись и сказали: „Вечный, Повелитель Сил, поступил с нами так, как мы заслужили своими путями и делами, – как Он определил, так и поступил“». |
6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. |
7 |
7 |
8 Ночью мне было видение: смотрю, передо мной Некто на рыжем коне. Он стоял среди миртов, . что в горной долине; позади Него – всадники на рыжем, гнедом и белом конях. |
8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. |
9 Я спросил: |
9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. |
10 Тот, Кто стоял среди миртов, объяснил: |
10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. |
11 И они сказали Ангелу Вечного, . Который стоял среди миртов: |
11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. |
12 Тогда Ангел Вечного сказал: |
12 |
13 И Вечный отвечал добрыми и утешительными словами Ангелу, говорившему со мной. |
13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. |
14 Тогда Ангел, Который говорил со мной, сказал мне: |
14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. |
15 а на народы, живущие в покое, Я страшно разгневан. Тогда как Я лишь немного гневался на Мой народ, они без меры обрушили на него бедствие. |
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. |
16 Поэтому так говорит Вечный: Я вернусь в Иерусалим с состраданием, и Мой дом там будет отстроен, – возвещает Вечный, Повелитель Сил, – и протянется над Иерусалимом землемерная нить ». |
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. |
17 Ещё провозгласи: |
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ |
18 |
18 |
19 Я спросил Ангела, Который говорил со мной: |
19 |
20 Затем Вечный показал мне четверых кузнецов. |
20 |
21 Я спросил: |
21 |