Первое послание Паула ТиметеюГлава 1 |
|
1 |
|
2 Моему истинному сыну в вере Тиметею. |
|
3 |
|
4 не расточать своё время на всевозможные мифы и бесконечные родословные. Это лишь порождает споры, а не способствует успеху дела Всевышнего, которое строится на вере. |
|
5 Цель этого требования – любовь, которая исходит из чистого сердца, доброй совести и искренней веры. |
|
6 Но некоторые люди, оставив всё это, стали заниматься бессмысленными разговорами. |
|
7 Они хотят быть учителями Закона, но сами не разбираются ни в том, о чём говорят, ни в том, что так решительно утверждают. |
|
8 Мы знаем, что Закон хорош, если им правильно пользоваться. |
|
9 Мы знаем также, что Закон существует не для праведных, а для его нарушителей и для непокорных, для нечестивых и грешных, для тех, кто не признаёт ничего святого, и для безбожников, для убийц своего отца или матери, или же других людей, |
|
10 для развратников, гомосексуалистов, работорговцев, лжецов, клятвопреступников и всех, кто занимается тем, что противоречит здравому учению |
|
11 и не соответствует доверенной мне славной Радостной Вести от Всевышнего, достойного всякой хвалы. |
|
12 |
|
13 несмотря на то что я прежде был кощунником, гонителем и наглецом. Но ко мне была проявлена милость, потому что я действовал по незнанию и неверию. |
|
14 Благодать же нашего Повелителя была проявлена во мне во всём её богатстве вместе с верой и любовью от Исы Масиха. |
|
15 Правильно и достоверно изречение: Иса Масих пришёл в этот мир, чтобы спасти грешников, самый худший из которых – я. |
|
16 Но для того ко мне и была проявлена такая милость, чтобы на мне, худшем из грешников, Иса Масих показал, как велико Его терпение и чтобы другие, видя это, тоже поверили и получили вечную жизнь. |
|
17 Так пусть же вечному Царю, бессмертному, невидимому и единому Богу, будет честь и слава вовеки! Аминь. |
|
18 |
|
19 сохраняя свою веру и чистую совесть. Некоторые её отвергли, и в результате их вера потерпела кораблекрушение. |
|
20 Среди них Гименей и Искандер, которых я предал во власть сатаны, чтобы они научились не кощунствовать. |
1-е ТимофiюРозділ 1 |
|
1 |
|
2 до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
|
4 і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно. |
|
5 Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри. |
|
6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, — |
|
7 вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють. |
|
8 А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його, |
|
9 та ві́дає те, що Зако́н не покладений для праведного, але для беззако́нних та для неслухня́них, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для знева́жників батька та зневажників матері, для душогубців, |
|
10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці, |
|
11 за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена. |
|
12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу, |
|
13 мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві. |
|
14 І бага́то збільши́лась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі. |
|
15 Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́, що Христос Ісус прийшов у світ спасти́ грішних, із яких перший — то я. |
|
16 Але я тому́ був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для при́кладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя. |
|
17 А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь. |
|
18 Цього нака́за я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну, |
|
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі. |
|
20 Серед них Гімене́й та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога. |
Первое послание Паула ТиметеюГлава 1 |
1-е ТимофiюРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 Моему истинному сыну в вере Тиметею. |
2 до Тимофі́я, щирого сина за вірою: благода́ть, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
3 |
|
4 не расточать своё время на всевозможные мифы и бесконечные родословные. Это лишь порождает споры, а не способствует успеху дела Всевышнего, которое строится на вере. |
4 і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно. |
|
5 Цель этого требования – любовь, которая исходит из чистого сердца, доброй совести и искренней веры. |
5 Ціль же нака́зу — любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри. |
|
6 Но некоторые люди, оставив всё это, стали заниматься бессмысленными разговорами. |
6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомо́вність, — |
|
7 Они хотят быть учителями Закона, но сами не разбираются ни в том, о чём говорят, ни в том, что так решительно утверждают. |
7 вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють. |
|
8 Мы знаем, что Закон хорош, если им правильно пользоваться. |
8 А ми знаємо, що добрий Зако́н, коли хто зако́нно вживає його, |
|
9 Мы знаем также, что Закон существует не для праведных, а для его нарушителей и для непокорных, для нечестивых и грешных, для тех, кто не признаёт ничего святого, и для безбожников, для убийц своего отца или матери, или же других людей, |
9 та ві́дає те, що Зако́н не покладений для праведного, але для беззако́нних та для неслухня́них, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для знева́жників батька та зневажників матері, для душогубців, |
|
10 для развратников, гомосексуалистов, работорговцев, лжецов, клятвопреступников и всех, кто занимается тем, что противоречит здравому учению |
10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці, |
|
11 и не соответствует доверенной мне славной Радостной Вести от Всевышнего, достойного всякой хвалы. |
11 за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена. |
|
12 |
12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, — Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу, |
|
13 несмотря на то что я прежде был кощунником, гонителем и наглецом. Но ко мне была проявлена милость, потому что я действовал по незнанию и неверию. |
13 мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві. |
|
14 Благодать же нашего Повелителя была проявлена во мне во всём её богатстве вместе с верой и любовью от Исы Масиха. |
14 І бага́то збільши́лась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі. |
|
15 Правильно и достоверно изречение: Иса Масих пришёл в этот мир, чтобы спасти грешников, самый худший из которых – я. |
15 Вірне це слово, і гі́дне всякого прийняття́, що Христос Ісус прийшов у світ спасти́ грішних, із яких перший — то я. |
|
16 Но для того ко мне и была проявлена такая милость, чтобы на мне, худшем из грешников, Иса Масих показал, как велико Его терпение и чтобы другие, видя это, тоже поверили и получили вечную жизнь. |
16 Але я тому́ був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для при́кладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя. |
|
17 Так пусть же вечному Царю, бессмертному, невидимому и единому Богу, будет честь и слава вовеки! Аминь. |
17 А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь. |
|
18 |
18 Цього нака́за я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну, |
|
19 сохраняя свою веру и чистую совесть. Некоторые её отвергли, и в результате их вера потерпела кораблекрушение. |
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі. |
|
20 Среди них Гименей и Искандер, которых я предал во власть сатаны, чтобы они научились не кощунствовать. |
20 Серед них Гімене́й та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога. |