Библия - Обещанное Восстановление

Забур

Песнь 104

1 Славьте Вечного, призывайте Его имя, возвещайте народам о Его делах.

2 Воспойте Ему, пойте Ему хвалу, рассказывайте о всех Его чудесах.

3 Хвалитесь Его святым именем; пусть веселятся сердца ищущих Вечного.

4 Ищите Вечного и силу Его, всегда ищите Его лица.

5 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды, что Он произнёс,

6 о потомки Ибрахима, раба Его, о сыны Якуба, избранные Его!

7 Он – Вечный, наш Бог, суды Его по всей земле.

8 Он помнит вечно Своё соглашение – слово, данное Им для тысяч поколений, –

9 соглашение, заключённое с Ибрахимом, помнит клятву, данную Исхаку.

10 Он поставил его Якубу законом, Исраилу – вечным соглашением,

11 сказав: «Я отдам тебе ханаанскую землю в удел твоего наследия».

12 Когда они были малочисленны и незначительны, и были чужеземцами на этой земле,

13 то скитались от народа к народу и из царства в царство.

14 Он никому не давал их притеснять и укорял за них даже царей,

15 говоря: «Не трогайте помазанников Моих и пророкам Моим не делайте зла».

16 Он послал голод на землю, уничтожил все запасы пищи.

17 Он послал перед ними человека: в рабство был продан Юсуф.

18 Стеснили оковами его ноги, надели на шею железное ярмо,

19 пока не исполнилось его предсказание, пока слово Вечного не доказало его правоту.

20 Царь приказал, и развязали его, владыка народов освободил его.

21 Он сделал его господином над своим домом и правителем над всем своим владением,

22 чтобы он наставлял его приближённых и старейшин его учил мудрости.

23 Тогда пришёл Исраил в Египет, и жил Якуб в земле Хама как чужеземец.

24 И умножил Всевышний Свой народ и сделал его сильнее его врагов.

25 Возбудил в сердцах их ненависть к Его народу и хитрость против Его рабов.

26 Он послал Мусу, Своего раба, и Харуна, которого избрал.

27 Они показали среди них Его чудеса и Его знамения – в земле Хама.

28 Он послал тьму, и стало темно, и не воспротивились Его слову.

29 Он обратил воды Египта в кровь и погубил в них рыбу.

30 Земля их закишела множеством жаб, которые вошли даже в покои царей.

31 Он произнёс слово, и налетели тучи мух, и комары заполонили все их земли.

32 Он послал на них град вместо дождя и пылающий огонь – на их землю.

33 Побил их виноград и инжир, поломал деревья в их земле.

34 Сказал, и пришла саранча, целые тучи без числа,

35 и съели всю траву в их земле и плоды на их полях.

36 Затем Он поразил всех первенцев в их земле – первые плоды их мужской силы.

37 Он вывел Исраил с серебром и золотом, и не было ни одного среди родов, кто бы споткнулся.

38 Египет обрадовался их уходу, потому что устрашился их.

39 Всевышний простёр облако, чтобы укрыть их, и огонь, чтобы светить ночью.

40 Народ попросил, и Он послал перепелов, и насытил людей хлебом с небес.

41 Рассёк скалу, и полились воды, рекой потекли в пустыне.

42 Ведь Он вспомнил Своё святое обещание Ибрахиму, рабу Своему.

43 Он вывел Свой народ в радости, избранных Своих в веселии.

44 Дал им земли народов, и они унаследовали то, над чем трудились другие,

45 Он сделал это, чтобы они соблюдали Его установления и хранили Его законы.Славьте Вечного!

Псалми

Псалом 104

1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!

2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!

3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!

4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!

5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,

6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!

7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!

8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,

11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!

12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,

13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.

14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:

15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“

16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.

17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.

18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,

19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.

20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.

21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,

22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.

23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.

24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.

25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.

26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.

28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.

29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.

31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.

32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.

33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.

34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —

35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.

36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.

37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.

38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.

39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.

40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.

41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,

42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,

44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,

45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!

Забур Песнь 104	Псалми Псалом 104
1 Славьте Вечного, призывайте Его имя, возвещайте народам о Его делах.	1 Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Воспойте Ему, пойте Ему хвалу, рассказывайте о всех Его чудесах.	2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Хвалитесь Его святым именем; пусть веселятся сердца ищущих Вечного.	3 Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Ищите Вечного и силу Его, всегда ищите Его лица.	4 Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Помните чудеса, которые Он сотворил, знамения Его и суды, что Он произнёс,	5 Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 о потомки Ибрахима, раба Его, о сыны Якуба, избранные Его!	6 ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Он – Вечный, наш Бог, суды Его по всей земле.	7 Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Он помнит вечно Своё соглашение – слово, данное Им для тысяч поколений, –	8 Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 соглашение, заключённое с Ибрахимом, помнит клятву, данную Исхаку.	9 що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Он поставил его Якубу законом, Исраилу – вечным соглашением,	10 Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 сказав: «Я отдам тебе ханаанскую землю в удел твоего наследия».	11 говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Когда они были малочисленны и незначительны, и были чужеземцами на этой земле,	12 Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 то скитались от народа к народу и из царства в царство.	13 і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Он никому не давал их притеснять и укорял за них даже царей,	14 Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 говоря: «Не трогайте помазанников Моих и пророкам Моим не делайте зла».	15 „Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 Он послал голод на землю, уничтожил все запасы пищи.	16 І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Он послал перед ними человека: в рабство был продан Юсуф.	17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Стеснили оковами его ноги, надели на шею железное ярмо,	18 Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 пока не исполнилось его предсказание, пока слово Вечного не доказало его правоту.	19 аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Царь приказал, и развязали его, владыка народов освободил его.	20 Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Он сделал его господином над своим домом и правителем над всем своим владением,	21 Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 чтобы он наставлял его приближённых и старейшин его учил мудрости.	22 щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Тогда пришёл Исраил в Египет, и жил Якуб в земле Хама как чужеземец.	23 І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 И умножил Всевышний Свой народ и сделал его сильнее его врагов.	24 А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Возбудил в сердцах их ненависть к Его народу и хитрость против Его рабов.	25 Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Он послал Мусу, Своего раба, и Харуна, которого избрал.	26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Они показали среди них Его чудеса и Его знамения – в земле Хама.	27 — вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Он послал тьму, и стало темно, и не воспротивились Его слову.	28 Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Он обратил воды Египта в кровь и погубил в них рыбу.	29 Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Земля их закишела множеством жаб, которые вошли даже в покои царей.	30 Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Он произнёс слово, и налетели тучи мух, и комары заполонили все их земли.	31 Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Он послал на них град вместо дождя и пылающий огонь – на их землю.	32 Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 Побил их виноград и инжир, поломал деревья в их земле.	33 І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Сказал, и пришла саранча, целые тучи без числа,	34 Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 и съели всю траву в их земле и плоды на их полях.	35 усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Затем Он поразил всех первенцев в их земле – первые плоды их мужской силы.	36 I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 Он вывел Исраил с серебром и золотом, и не было ни одного среди родов, кто бы споткнулся.	37 І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Египет обрадовался их уходу, потому что устрашился их.	38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Всевышний простёр облако, чтобы укрыть их, и огонь, чтобы светить ночью.	39 Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Народ попросил, и Он послал перепелов, и насытил людей хлебом с небес.	40 Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Рассёк скалу, и полились воды, рекой потекли в пустыне.	41 Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Ведь Он вспомнил Своё святое обещание Ибрахиму, рабу Своему.	42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Он вывел Свой народ в радости, избранных Своих в веселии.	43 І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Дал им земли народов, и они унаследовали то, над чем трудились другие,	44 І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 Он сделал это, чтобы они соблюдали Его установления и хранили Его законы.Славьте Вечного!	45 щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!

Ветхий
завет

Новый
завет

Забур

Песнь 104

Псалми

Псалом 104

Забур

Песнь 104

Псалми

Псалом 104

Ветхий завет

Новый завет

Забур

Песнь 104

Псалми

Псалом 104

Забур

Песнь 104

Псалми

Псалом 104

Ветхий
завет

Новый
завет