CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дан. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Пророк Даниял

Глава 2

1 На втором году правления Навуходоносора (в 603 г. до н. э.) приснились ему сны; он встревожился духом и не мог заснуть.

2 Тогда царь призвал всех чародеев, волшебников, колдунов и астрологов, чтобы они рассказали, что ему приснилось. Когда они пришли и встали перед царём,

3 он сказал им: – Мне снился сон, и я тревожусь духом, желая понять, что это был за сон.

4 Тогда астрологи ответили царю по-арамейски: – О царь, живи вечно! Расскажи нам, твоим рабам, этот сон, и мы истолкуем его.

5 Царь ответил астрологам: – Вот что я решил: если вы сами не расскажете мне содержание сна и его истолкование, то вас разрубят на куски, а ваши дома разрушат до основания.

6 Но если вы расскажете мне этот сон и истолкуете его, то получите от меня подарки, награды и великие почести. Итак, расскажите мне этот сон и истолкуйте его.

7 Они ответили ещё раз: – Пусть царь расскажет своим рабам сон, а мы истолкуем его.

8 Тогда царь сказал: – Я точно знаю, что вы стараетесь выиграть время, так как знаете, что я твёрдо решил

9 наказать вас, если не расскажете мне мой сон. Поэтому вы и сговорились лгать и обманывать меня в надежде, что дело изменится. Итак, расскажите мне сон, и я узнаю, что вы можете мне его и истолковать.

10 Астрологи ответили царю: – На земле нет человека, который мог бы сделать то, чего просит царь! Никакой царь, как бы он ни был велик и могуществен, никогда не просил такого ни у одного чародея, волшебника или астролога.

11 То, о чём просит царь, слишком трудно. Никто не может открыть этого царю, кроме богов, а они среди людей не живут.

12 Это так разгневало и разъярило царя Вавилона, что он приказал казнить всех мудрецов Вавилона.

13 Был издан указ предать смерти всех мудрецов. Искали и Данияла с его друзьями, чтобы предать их смерти.

14 Когда Ариох, начальник царских стражей, вышел предать смерти вавилонских мудрецов, Даниял заговорил с ним с мудростью и рассудительностью.

15 Он спросил царского сановника: – Почему царь издал такой суровый указ?И Ариох рассказал обо всём Даниялу.

16 Тогда Даниял пошёл к царю и попросил дать ему время, чтобы истолковать его сон.

17 Даниял вернулся домой и рассказал об этом своим друзьям – Ханании, Мисаилу и Азарии.

18 Он велел им просить у Бога небесного милости, чтобы Он открыл им эту тайну, и они не были казнены вместе с остальными вавилонскими мудрецами.

19 Ночью эта тайна была открыта Даниялу в видении. Даниял восславил Бога небесного

20 такими словами:
– Слава имени Твоему, Всевышний, вовеки; у Тебя мудрость и сила.

21 Ты сменяешь времена и эпохи; Ты возводишь и низлагаешь царей.Ты даёшь мудрость мудрым и знание – разумным.

22 Ты открываешь глубокое и сокровенное; Ты знаешь, что таится во тьме, и свет обитает с Тобой.

23 Благодарю и славлю Тебя, Бог моих предков, потому что Ты дал мне мудрость и силу;Ты открыл мне то, о чём мы Тебя молили, Ты открыл нам царский сон!

24 Даниял пошёл к Ариоху, которому царь велел казнить вавилонских мудрецов, и сказал ему: – Не казни вавилонских мудрецов. Отведи меня к царю, и я истолкую ему его сон.

25 Ариох тотчас же отвёл Данияла к царю и сказал: – Я нашёл среди пленников из Иудеи человека, который может рассказать царю, что означает его сон.

26 Царь спросил Данияла (называемого также Валтасисаром): – Ты можешь рассказать мне о том, что я видел во сне, и истолковать это?

27 Даниял ответил: – Ни один мудрец, волшебник, чародей или колдун не мог открыть царю тайны, о которой он спрашивал,

28 но на небе есть Бог, открывающий тайны. Он показал царю Навуходоносору то, что должно произойти в последние дни. Вот сон и видения, которые ты видел, лёжа в постели.

29 Когда ты лежал в постели, о царь, ты размышлял о будущем, и Открывающий тайны показал тебе то, что должно произойти.

30 А мне эта тайна была открыта не потому, что у меня больше мудрости, чем у прочих людей, но для того, чтобы ты, царь, мог узнать истолкование и понять то, о чём размышлял.

31 Ты увидел, о царь, стоявшую перед тобой большую статую – огромную, сияющую ослепительным блеском, ужасную на вид.

32 Голова статуи была из чистого золота, грудь и руки из серебра, живот и бёдра из бронзы,

33 ноги из железа, а ступни частью из железа, частью из обожжённой глины.

34 Пока ты смотрел, от горы откололся камень без помощи человеческих рук. Он ударил статую по ступням из железа и обожжённой глины и раздробил их.

35 И в тот же миг железо, обожжённая глина, бронза, серебро и золото разбились на куски и стали как мякина на току летом. Ветер унёс их, не оставив и следа. Но камень, который ударил в статую, превратился в огромную гору и заполнил всю землю.

36 Таков был сон, а теперь истолкуем его царю.

37 Ты, о царь, есть царь царей. Бог небесный дал тебе владычество и силу, могущество и славу;

38 Он отдал в твои руки человеческий род, полевых зверей и небесных птиц. Где бы они ни жили, Он сделал тебя правителем над всеми ними. Ты и есть та золотая голова.

39 После тебя поднимется другое царство, уступающее твоему. После него – третье царство, бронзовое, которое будет править всей землёй.

40 Наконец, явится четвёртое царство, крепкое, как железо, – ведь железо всё разбивает и всё крушит, – и как всесокрушающее железо, оно раздробит и сокрушит все остальные.

41 И как ты видел то, что ступни и пальцы ступней были частью из обожжённой глины и частью из железа, так и царство это будет разделённым; но будет в нём и от крепости железа, ведь ты видел, что железо смешано с обожжённой глиной.

42 Так как пальцы ступней были частью из железа и частью из глины, то и царство это будет частью крепким, частью хрупким.

43 И как ты видел железо, смешанным с обожжённой глиной, так и его народ будет смешанным, . но не пребудет в единстве, как невозможно смешать железо и глину.

44 В дни тех царей Бог небесный установит царство, которое никогда не погибнет и не перейдёт к другому народу. Оно сокрушит все эти царства и положит им конец, но само пребудет вовеки.

45 Таково значение камня, отколовшегося от горы без помощи человеческих рук – камня, что разбил железо, бронзу, обожжённую глину, серебро и золото на куски. Великий Бог показал царю то, что произойдёт в будущем. Истинен сон и верно истолкование.

46 Тогда царь Навуходоносор пал на колени перед Даниялом и повелел почтить его приношениями и возжиганием благовоний.

47 Царь сказал Даниялу: – Несомненно, ваш Бог есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, раз ты смог открыть эту тайну.

48 Затем царь возвысил Данияла и дал ему множество ценных подарков. Он сделал его правителем всей провинции Вавилон и главой всех её мудрецов.

49 Даниял попросил царя, и царь поставил Шадраха, Мисаха и Аведнего над делами провинции Вавилон. Сам же Даниял остался при царском дворе.

Даниїл

Розділ 2

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.

Пророк Даниял

Глава 2

Даниїл

Розділ 2

1 На втором году правления Навуходоносора (в 603 г. до н. э.) приснились ему сны; он встревожился духом и не мог заснуть.

1 А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.

2 Тогда царь призвал всех чародеев, волшебников, колдунов и астрологов, чтобы они рассказали, что ему приснилось. Когда они пришли и встали перед царём,

2 І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.

3 он сказал им: – Мне снился сон, и я тревожусь духом, желая понять, что это был за сон.

3 І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“

4 Тогда астрологи ответили царю по-арамейски: – О царь, живи вечно! Расскажи нам, твоим рабам, этот сон, и мы истолкуем его.

4 А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.

5 Царь ответил астрологам: – Вот что я решил: если вы сами не расскажете мне содержание сна и его истолкование, то вас разрубят на куски, а ваши дома разрушат до основания.

5 Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.

6 Но если вы расскажете мне этот сон и истолкуете его, то получите от меня подарки, награды и великие почести. Итак, расскажите мне этот сон и истолкуйте его.

6 А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.

7 Они ответили ещё раз: – Пусть царь расскажет своим рабам сон, а мы истолкуем его.

7 Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.

8 Тогда царь сказал: – Я точно знаю, что вы стараетесь выиграть время, так как знаете, что я твёрдо решил

8 Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.

9 наказать вас, если не расскажете мне мой сон. Поэтому вы и сговорились лгать и обманывать меня в надежде, что дело изменится. Итак, расскажите мне сон, и я узнаю, что вы можете мне его и истолковать.

9 Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.

10 Астрологи ответили царю: – На земле нет человека, который мог бы сделать то, чего просит царь! Никакой царь, как бы он ни был велик и могуществен, никогда не просил такого ни у одного чародея, волшебника или астролога.

10 Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.

11 То, о чём просит царь, слишком трудно. Никто не может открыть этого царю, кроме богов, а они среди людей не живут.

11 А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.

12 Это так разгневало и разъярило царя Вавилона, что он приказал казнить всех мудрецов Вавилона.

12 За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.

13 Был издан указ предать смерти всех мудрецов. Искали и Данияла с его друзьями, чтобы предать их смерти.

13 І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.

14 Когда Ариох, начальник царских стражей, вышел предать смерти вавилонских мудрецов, Даниял заговорил с ним с мудростью и рассудительностью.

14 Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.

15 Он спросил царского сановника: – Почему царь издал такой суровый указ?И Ариох рассказал обо всём Даниялу.

15 Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.

16 Тогда Даниял пошёл к царю и попросил дать ему время, чтобы истолковать его сон.

16 І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.

17 Даниял вернулся домой и рассказал об этом своим друзьям – Ханании, Мисаилу и Азарии.

17 Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,

18 Он велел им просить у Бога небесного милости, чтобы Он открыл им эту тайну, и они не были казнены вместе с остальными вавилонскими мудрецами.

18 щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.

19 Ночью эта тайна была открыта Даниялу в видении. Даниял восславил Бога небесного

19 Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.

20 такими словами:
– Слава имени Твоему, Всевышний, вовеки; у Тебя мудрость и сила.

20 Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.

21 Ты сменяешь времена и эпохи; Ты возводишь и низлагаешь царей.Ты даёшь мудрость мудрым и знание – разумным.

21 І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.

22 Ты открываешь глубокое и сокровенное; Ты знаешь, что таится во тьме, и свет обитает с Тобой.

22 Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.

23 Благодарю и славлю Тебя, Бог моих предков, потому что Ты дал мне мудрость и силу;Ты открыл мне то, о чём мы Тебя молили, Ты открыл нам царский сон!

23 Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.

24 Даниял пошёл к Ариоху, которому царь велел казнить вавилонских мудрецов, и сказал ему: – Не казни вавилонских мудрецов. Отведи меня к царю, и я истолкую ему его сон.

24 Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.

25 Ариох тотчас же отвёл Данияла к царю и сказал: – Я нашёл среди пленников из Иудеи человека, который может рассказать царю, что означает его сон.

25 Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.

26 Царь спросил Данияла (называемого также Валтасисаром): – Ты можешь рассказать мне о том, что я видел во сне, и истолковать это?

26 Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“

27 Даниял ответил: – Ни один мудрец, волшебник, чародей или колдун не мог открыть царю тайны, о которой он спрашивал,

27 Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.

28 но на небе есть Бог, открывающий тайны. Он показал царю Навуходоносору то, что должно произойти в последние дни. Вот сон и видения, которые ты видел, лёжа в постели.

28 Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:

29 Когда ты лежал в постели, о царь, ты размышлял о будущем, и Открывающий тайны показал тебе то, что должно произойти.

29 Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.

30 А мне эта тайна была открыта не потому, что у меня больше мудрости, чем у прочих людей, но для того, чтобы ты, царь, мог узнать истолкование и понять то, о чём размышлял.

30 А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.

31 Ты увидел, о царь, стоявшую перед тобой большую статую – огромную, сияющую ослепительным блеском, ужасную на вид.

31 Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.

32 Голова статуи была из чистого золота, грудь и руки из серебра, живот и бёдра из бронзы,

32 Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,

33 ноги из железа, а ступни частью из железа, частью из обожжённой глины.

33 голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.

34 Пока ты смотрел, от горы откололся камень без помощи человеческих рук. Он ударил статую по ступням из железа и обожжённой глины и раздробил их.

34 Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.

35 И в тот же миг железо, обожжённая глина, бронза, серебро и золото разбились на куски и стали как мякина на току летом. Ветер унёс их, не оставив и следа. Но камень, который ударил в статую, превратился в огромную гору и заполнил всю землю.

35 Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.

36 Таков был сон, а теперь истолкуем его царю.

36 Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.

37 Ты, о царь, есть царь царей. Бог небесный дал тебе владычество и силу, могущество и славу;

37 Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.

38 Он отдал в твои руки человеческий род, полевых зверей и небесных птиц. Где бы они ни жили, Он сделал тебя правителем над всеми ними. Ты и есть та золотая голова.

38 І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.

39 После тебя поднимется другое царство, уступающее твоему. После него – третье царство, бронзовое, которое будет править всей землёй.

39 А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.

40 Наконец, явится четвёртое царство, крепкое, как железо, – ведь железо всё разбивает и всё крушит, – и как всесокрушающее железо, оно раздробит и сокрушит все остальные.

40 А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.

41 И как ты видел то, что ступни и пальцы ступней были частью из обожжённой глины и частью из железа, так и царство это будет разделённым; но будет в нём и от крепости железа, ведь ты видел, что железо смешано с обожжённой глиной.

41 А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.

42 Так как пальцы ступней были частью из железа и частью из глины, то и царство это будет частью крепким, частью хрупким.

42 А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.

43 И как ты видел железо, смешанным с обожжённой глиной, так и его народ будет смешанным, . но не пребудет в единстве, как невозможно смешать железо и глину.

43 А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.

44 В дни тех царей Бог небесный установит царство, которое никогда не погибнет и не перейдёт к другому народу. Оно сокрушит все эти царства и положит им конец, но само пребудет вовеки.

44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.

45 Таково значение камня, отколовшегося от горы без помощи человеческих рук – камня, что разбил железо, бронзу, обожжённую глину, серебро и золото на куски. Великий Бог показал царю то, что произойдёт в будущем. Истинен сон и верно истолкование.

45 Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“

46 Тогда царь Навуходоносор пал на колени перед Даниялом и повелел почтить его приношениями и возжиганием благовоний.

46 Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!

47 Царь сказал Даниялу: – Несомненно, ваш Бог есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, раз ты смог открыть эту тайну.

47 Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“

48 Затем царь возвысил Данияла и дал ему множество ценных подарков. Он сделал его правителем всей провинции Вавилон и главой всех её мудрецов.

48 Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.

49 Даниял попросил царя, и царь поставил Шадраха, Мисаха и Аведнего над делами провинции Вавилон. Сам же Даниял остался при царском дворе.

49 А Даниїл просив від царя, і він призна́чив над справами вавилонського кра́ю Шадра́ха, Меша́ха та Авед-Не́ґо, а Даниїл був при царсько́му дворі́.