Библия - Обещанное Восстановление

Послание Иуды

Глава 1

1 Иуда, Иисуса Христа раб, брат Иакова, — тем, кто призван, кто возлюблен Богом Отцом и храним Иисусом Христом:

2 милость, мир и любовь да будут всё более и более даруемы вам.

3 Возлюбленные мои, вознамерившись написать вам про общее наше спасение, я счел необходимым этим письмом поддержать вас в готовности подвизаться за веру, раз и навсегда дарованную народу Божьему, дабы блюсти ее.

4 В ваш круг проникли некоторые люди, об участи которых давно уже написано. Нечестивцы, они вкривь и вкось толкуют благодать Бога нашего, чтобы оправдать свое распутство, и отвергают единого Владыку Бога и Господа нашего Иисуса Христа.

5 Я же хочу напомнить вам, хотя [вы] и сами всё это знаете, что Господь, выведя некогда народ израильский из Египта, тех, кто не верил, обрек впоследствии на погибель.

6 И ангелов, потерявших свое достоинство и власть, оставивших небесное свое жилище, Он содержит в узах вечных, содержит во мраке, на день Великого Суда.

7 Или вспомните Содом и Гоморру вместе с окрестными городами, в которых люди также предавались блуду и извращениям, они вечным наказаны огнем и служат для всех предостережением.

8 Подобным же образом и нынешние ваши обольстители своим бредом оскверняют себя, не признают власти Господа и поносят силы невидимые.

9 А ведь даже архангел Михаил, когда спорил с дьяволом о теле Моисея, не позволил себе злословить и осуждать его, но сказал лишь: «Господь пусть будет тебе судьей!»

10 Они же хулят то, чего не понимают, а если что по природе своей и знают, подобно животным, не имеющим разумения человеческого, тем себя растлевают.

11 Горе им! Путем Каина пошли они, корысти ради, как Валаам, погрязли в заблуждениях и, восстав, как Корей, на гибель обрекли себя.

12 В них тайная угроза вашим вечерям любви: только поесть приходят они к вам, не стыдясь о себе лишь заботиться. Это тучи бездождные, ветром носимые; деревья осенние без плода, выкорчеванные — дважды умерли они.

13 Это бурные волны морские, срамотами своими пенящиеся; это звезды блуждающие, которым навеки уготована глубокая тьма.

14 О них пророчествовал еще Енох, седьмой от Адама, говоря: «Вот грядет Господь со святым воинством Своим,

15 чтобы совершить суд над всеми и изобличить нечестивцев во всех их делах беззаконных, которые они безбожно творили, и во всех дерзких словах, которые эти нечестивые грешники говорили против Него».

16 Вечно ропщущие, всегда и всем недовольные, они идут на поводу у похотей своих. Уста их говорят слова надменные, и ради выгоды они готовы льстить другим.

17 А вам, возлюбленные мои, надо помнить слова, сказанные апостолами Господа нашего Иисуса Христа.

18 «В последние времена, — говорили они, — появятся насмешники злобные, потакающие своим нечестивым страстям».

19 Таковые всюду расколы производят, они живут естеством своим — Дух в них не пребывает.

20 Вы же, возлюбленные мои, постоянно должны возрастать в святейшей вере вашей, молясь во Святом Духе,

21 и всегда должны пребывать в любви Божией, ожидая, что Господь наш Иисус Христос по милости Своей даст вам жизнь вечную.

22 Будьте милостивы к тем, кто колеблется;

23 других спасайте, вырывая прямо из огня; с иными, однако, и в самом сострадании своем будьте осмотрительны, гнушаясь даже одеждой, оскверненной их телами.

24 Тому же, Кто может спасти вас от падения и поставить перед славой Своей непорочными и торжествующими,

25 единому Богу, Спасителю нашему, через Иисуса Христа, Господа нашего, — слава и величие, сила и власть прежде всех веков, ныне и вовеки. Аминь.

Юда

Розділ 1

1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:

2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!

3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.

4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.

5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.

6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.

7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —

8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.

9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“

10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.

11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!

12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;

13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.

14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,

15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.

16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!

17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,

18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.

19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.

20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,

21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя.

22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,

23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!

24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,

25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь.

Послание Иуды Глава 1	Юда Розділ 1
1 Иуда, Иисуса Христа раб, брат Иакова, — тем, кто призван, кто возлюблен Богом Отцом и храним Иисусом Христом:	1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
2 милость, мир и любовь да будут всё более и более даруемы вам.	2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!
3 Возлюбленные мои, вознамерившись написать вам про общее наше спасение, я счел необходимым этим письмом поддержать вас в готовности подвизаться за веру, раз и навсегда дарованную народу Божьему, дабы блюсти ее.	3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
4 В ваш круг проникли некоторые люди, об участи которых давно уже написано. Нечестивцы, они вкривь и вкось толкуют благодать Бога нашего, чтобы оправдать свое распутство, и отвергают единого Владыку Бога и Господа нашего Иисуса Христа.	4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.
5 Я же хочу напомнить вам, хотя [вы] и сами всё это знаете, что Господь, выведя некогда народ израильский из Египта, тех, кто не верил, обрек впоследствии на погибель.	5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
6 И ангелов, потерявших свое достоинство и власть, оставивших небесное свое жилище, Он содержит в узах вечных, содержит во мраке, на день Великого Суда.	6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.
7 Или вспомните Содом и Гоморру вместе с окрестными городами, в которых люди также предавались блуду и извращениям, они вечным наказаны огнем и служат для всех предостережением.	7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —
8 Подобным же образом и нынешние ваши обольстители своим бредом оскверняют себя, не признают власти Господа и поносят силы невидимые.	8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.
9 А ведь даже архангел Михаил, когда спорил с дьяволом о теле Моисея, не позволил себе злословить и осуждать его, но сказал лишь: «Господь пусть будет тебе судьей!»	9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“
10 Они же хулят то, чего не понимают, а если что по природе своей и знают, подобно животным, не имеющим разумения человеческого, тем себя растлевают.	10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.
11 Горе им! Путем Каина пошли они, корысти ради, как Валаам, погрязли в заблуждениях и, восстав, как Корей, на гибель обрекли себя.	11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!
12 В них тайная угроза вашим вечерям любви: только поесть приходят они к вам, не стыдясь о себе лишь заботиться. Это тучи бездождные, ветром носимые; деревья осенние без плода, выкорчеванные — дважды умерли они.	12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;
13 Это бурные волны морские, срамотами своими пенящиеся; это звезды блуждающие, которым навеки уготована глубокая тьма.	13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.
14 О них пророчествовал еще Енох, седьмой от Адама, говоря: «Вот грядет Господь со святым воинством Своим,	14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,
15 чтобы совершить суд над всеми и изобличить нечестивцев во всех их делах беззаконных, которые они безбожно творили, и во всех дерзких словах, которые эти нечестивые грешники говорили против Него».	15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.
16 Вечно ропщущие, всегда и всем недовольные, они идут на поводу у похотей своих. Уста их говорят слова надменные, и ради выгоды они готовы льстить другим.	16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!
17 А вам, возлюбленные мои, надо помнить слова, сказанные апостолами Господа нашего Иисуса Христа.	17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,
18 «В последние времена, — говорили они, — появятся насмешники злобные, потакающие своим нечестивым страстям».	18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.
19 Таковые всюду расколы производят, они живут естеством своим — Дух в них не пребывает.	19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.
20 Вы же, возлюбленные мои, постоянно должны возрастать в святейшей вере вашей, молясь во Святом Духе,	20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,
21 и всегда должны пребывать в любви Божией, ожидая, что Господь наш Иисус Христос по милости Своей даст вам жизнь вечную.	21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя.
22 Будьте милостивы к тем, кто колеблется;	22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,
23 других спасайте, вырывая прямо из огня; с иными, однако, и в самом сострадании своем будьте осмотрительны, гнушаясь даже одеждой, оскверненной их телами.	23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!
24 Тому же, Кто может спасти вас от падения и поставить перед славой Своей непорочными и торжествующими,	24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
25 единому Богу, Спасителю нашему, через Иисуса Христа, Господа нашего, — слава и величие, сила и власть прежде всех веков, ныне и вовеки. Аминь.	25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь.

Ветхий
завет

Новый
завет

Послание Иуды

Глава 1

Юда

Розділ 1

Послание Иуды

Глава 1

Юда

Розділ 1

Ветхий завет

Новый завет

Послание Иуды

Глава 1

Юда

Розділ 1

Послание Иуды

Глава 1

Юда

Розділ 1

Ветхий
завет

Новый
завет