Послание апостола Павла христианам в ГалатииГлава 1 |
1 |
2 и все братья, которые со мной, — |
3 |
4 отдавшего Себя за грехи наши, чтобы освободить нас от власти этого злого века, как было угодно то Богу и Отцу нашему, |
5 Которому слава во веки веков! Аминь. |
6 |
7 Иной Благой Вести просто нет. Есть только люди, которые сбивают вас с толку, желая извратить Благую Весть Христову. |
8 Но если кто-то — пусть это даже буду я сам или ангел небесный — станет проповедовать [вам] не ту Благую Весть, которая мною вам была проповедана, пусть проклят он будет! |
9 Как прежде я говорил, так и теперь снова скажу: если возвещает вам кто-то не ту Благую Весть, которую вы уже приняли от нас, да будет он проклят! |
10 |
11 |
12 не от кого-нибудь из людей я получил ее, и никто не обучал меня ей — через откровение Иисуса Христа я принял ее. |
13 |
14 и что в следовании учению иудейскому и беспредельной приверженностью своей преданиям отцов превосходил я многих сверстников своих. |
15 Но когда [Бог], еще до рождения моего избравший и Своей благодатью призвавший меня, пожелал |
16 открыть мне и через меня Сына Своего, чтобы возвещал я Благую Весть Его среди язычников, я не поспешил тогда за советом к кому-либо из людей, |
17 не пошел и в Иерусалим, к тем апостолам, что уже до меня несли это служение, но отправился в Аравию и затем вернулся в Дамаск. |
18 |
19 других же апостолов, кроме, впрочем, Иакова, брата Господня, я не видел. |
20 Видит Бог, я правду вам пишу, не лгу. |
21 Затем отправился я в Сирию и Киликию. |
22 В то время церкви Христовы в Иудее еще не знали меня в лицо. |
23 Они слышали только, что именно тот, кто раньше преследовал их, теперь возвещает веру, которую прежде стремился истребить. |
24 И прославляли они Бога за то, что случилось со мной. |
До галатiвРозділ 1 |
1 |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |
Послание апостола Павла христианам в ГалатииГлава 1 |
До галатiвРозділ 1 |
1 |
1 |
2 и все братья, которые со мной, — |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 отдавшего Себя за грехи наши, чтобы освободить нас от власти этого злого века, как было угодно то Богу и Отцу нашему, |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Которому слава во веки веков! Аминь. |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
6 |
7 Иной Благой Вести просто нет. Есть только люди, которые сбивают вас с толку, желая извратить Благую Весть Христову. |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Но если кто-то — пусть это даже буду я сам или ангел небесный — станет проповедовать [вам] не ту Благую Весть, которая мною вам была проповедана, пусть проклят он будет! |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 Как прежде я говорил, так и теперь снова скажу: если возвещает вам кто-то не ту Благую Весть, которую вы уже приняли от нас, да будет он проклят! |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 не от кого-нибудь из людей я получил ее, и никто не обучал меня ей — через откровение Иисуса Христа я принял ее. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
13 |
14 и что в следовании учению иудейскому и беспредельной приверженностью своей преданиям отцов превосходил я многих сверстников своих. |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 Но когда [Бог], еще до рождения моего избравший и Своей благодатью призвавший меня, пожелал |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 открыть мне и через меня Сына Своего, чтобы возвещал я Благую Весть Его среди язычников, я не поспешил тогда за советом к кому-либо из людей, |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 не пошел и в Иерусалим, к тем апостолам, что уже до меня несли это служение, но отправился в Аравию и затем вернулся в Дамаск. |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 других же апостолов, кроме, впрочем, Иакова, брата Господня, я не видел. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 Видит Бог, я правду вам пишу, не лгу. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Затем отправился я в Сирию и Киликию. |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 В то время церкви Христовы в Иудее еще не знали меня в лицо. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 Они слышали только, что именно тот, кто раньше преследовал их, теперь возвещает веру, которую прежде стремился истребить. |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 И прославляли они Бога за то, что случилось со мной. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |