Второе послание апостола Павла Тимофею

Глава 1

1 Павел, волею Божией апостол Иисуса Христа, призванный по данному Богом обещанию жизни во Христе Иисусе, —

2 возлюбленному сыну моему Тимофею: благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.

3 Вспоминая тебя постоянно в молитвах моих, — днем ли, ночью ли, — я всякий раз благодарю за тебя Бога, Которому, как и предки мои, служу с чистой совестью.

4 Я вспоминаю о слезах твоих и горю желанием видеть тебя, чтобы преисполниться мне радости.

5 Часто я думаю об искренней вере твоей, вере, что прежде жила в сердце твоей бабки Лоиды и матушки твоей Евники; уверен, что она живет и в твоем сердце.

6 Потому и говорю тебе не в первый раз: не дай угаснуть пламени того дара Божия, особого дара служения, которым владеешь ты с тех пор, как я рукоположил тебя.

7 Бог дал нам не духа боязни, но духа силы, любви и самообладания.

8 Потому не стыдись свидетельствовать о Господе нашем и меня, который ради Него ныне в узах, не стыдись, а, как и я, полагаясь на Бога, участвуй со мной в страданиях за благовестие.

9 Он спас нас от погибели и призвал к святой жизни, не за дела наши призвал, но по замыслу Своему и Своей благодати, дарованной нам во Христе Иисусе еще до начала времен

10 и ныне открывшейся в пришествии Спасителя нашего Христа Иисуса. Власть смерти Он разрушил и через свет Благой Вести соделал ведомыми жизнь и бессмертие,

11 глашатаем и апостолом которой поставлен я, чтобы учить всему этому людей.

12 За то и оказался я в нынешнем моем положении. Но не стыжусь этого, ибо знаю, в Кого уверовал, и нет у меня сомнений в том, что дело, вверенное мне, надежно будет сохранено Им до великого Дня того.

13 С верой и любовью во Христе Иисусе держись того, что слышал от меня, как образца здравого учения.

14 То драгоценное, что доверено тебе, оберегай пребывающим в нас Духом Святым.

15 Ты знаешь, что покинули меня все асийские, и среди них — Фигел и Ермоген.

16 А я прошу Господа оказать милость дому Онисифора, который часто ободрял меня и не стыдился меня, узника, посещать,

17 но, напротив, придя в Рим, усердно разыскивал меня, пока наконец не нашел.

18 Да поможет ему Господь обрести милость Свою в День тот! Ты очень хорошо знаешь, как помогал он мне в Эфесе.

2-е Тимофiю

Розділ 1

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

3 Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

4 Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

5 Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

8 Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

10 А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!

Второе послание апостола Павла Тимофею

Глава 1

2-е Тимофiю

Розділ 1

1 Павел, волею Божией апостол Иисуса Христа, призванный по данному Богом обещанию жизни во Христе Иисусе, —

1 Павло, з волі Божої апо́стол Христа Ісуса, за обі́тницею життя, що в Христі Ісусі,

2 возлюбленному сыну моему Тимофею: благодать, милость и мир тебе от Бога Отца и Христа Иисуса, Господа нашего.

2 до Тимофія, сина улю́бленого: благода́ть, милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого!

3 Вспоминая тебя постоянно в молитвах моих, — днем ли, ночью ли, — я всякий раз благодарю за тебя Бога, Которому, как и предки мои, служу с чистой совестью.

3 Дякую Богові, Якому служу́ від предків чистим сумлінням, що тебе пам'ятаю я за́вжди в молитвах своїх день і ніч.

4 Я вспоминаю о слезах твоих и горю желанием видеть тебя, чтобы преисполниться мне радости.

4 Я бажаю побачити тебе, пам'ята́ючи сльо́зи твої, щоб напо́внитись радістю.

5 Часто я думаю об искренней вере твоей, вере, что прежде жила в сердце твоей бабки Лоиды и матушки твоей Евники; уверен, что она живет и в твоем сердце.

5 Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.

6 Потому и говорю тебе не в первый раз: не дай угаснуть пламени того дара Божия, особого дара служения, которым владеешь ты с тех пор, как я рукоположил тебя.

6 З цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покла́дання рук моїх.

7 Бог дал нам не духа боязни, но духа силы, любви и самообладания.

7 Бо не дав нам Бог духа стра́ху, але сили, і любови, і здорового розуму.

8 Потому не стыдись свидетельствовать о Господе нашем и меня, который ради Него ныне в узах, не стыдись, а, как и я, полагаясь на Бога, участвуй со мной в страданиях за благовестие.

8 Тож, не соромся засві́дчення Господа нашого, ні мене, Його в'я́зня, але страждай з Єва́нгелією за силою Бога,

9 Он спас нас от погибели и призвал к святой жизни, не за дела наши призвал, но по замыслу Своему и Своей благодати, дарованной нам во Христе Иисусе еще до начала времен

9 що нас спас і покликав святим по́кликом, — не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам да́на в Христі Ісусі попе́реду вічних часі́в.

10 и ныне открывшейся в пришествии Спасителя нашего Христа Иисуса. Власть смерти Он разрушил и через свет Благой Вести соделал ведомыми жизнь и бессмертие,

10 А тепер об'яви́лась через з'я́влення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Єва́нгелією.

11 глашатаем и апостолом которой поставлен я, чтобы учить всему этому людей.

11 що для неї я був настано́влений за проповідника, апо́стола й учителя.

12 За то и оказался я в нынешнем моем положении. Но не стыжусь этого, ибо знаю, в Кого уверовал, и нет у меня сомнений в том, что дело, вверенное мне, надежно будет сохранено Им до великого Дня того.

12 З цієї причини й терплю́ я оце, але не соро́млюсь, бо знаю, в Кого я ввірував та впе́внився, що має Він силу заховати на той день заста́ву мою.

13 С верой и любовью во Христе Иисусе держись того, что слышал от меня, как образца здравого учения.

13 Май же за взір здорових слів ті, які від мене почув ти у вірі й любові, що в Христі Ісусі вона.

14 То драгоценное, что доверено тебе, оберегай пребывающим в нас Духом Святым.

14 Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.

15 Ты знаешь, что покинули меня все асийские, и среди них — Фигел и Ермоген.

15 Ти знаєш оце, що відверну́лись від мене всі, хто в А́зії, а між ними Фіге́л та Гермоге́н.

16 А я прошу Господа оказать милость дому Онисифора, который часто ободрял меня и не стыдился меня, узника, посещать,

16 Хай Госпо́дь подасть милосердя Ониси́форовому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайда́нів моїх не соро́мився.

17 но, напротив, придя в Рим, усердно разыскивал меня, пока наконец не нашел.

17 А коли він до Риму прибув, шукав мене пильно й знайшов, —

18 Да поможет ему Господь обрести милость Свою в День тот! Ты очень хорошо знаешь, как помогал он мне в Эфесе.

18 хай Госпо́дь йому дасть знайти милість від Господа в день той, — скільки ж він послужив був в Ефе́сі мені, ти ві́даєш краще!