CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Руфь 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Руфи

Глава 3

1 Сказала как-то Руфи свекровь ее Ноеминь: «Послушай, дочь моя, не пора ли мне подыскать тебе приют, где бы ты зажила хорошо?

2 Вот Боаз, с его жницами ты трудилась, — разве он нам не родственник? Как раз сегодня вечером он будет веять ячмень на гумне.

3 Умойся, умасти себя благовониями, надень лучший свой наряд и иди на гумно, но не показывайся Боазу, пока он не закончит есть и пить.

4 А когда он ляжет спать, приметь место, где он лег. Тогда приди к нему, приподними покрывало у ног его и ляг, а он уж скажет, как тебе быть».

5 Руфь отвечала: «Всё сделаю так, как ты сказала!»

6 Руфь пошла на гумно и сделала так, как велела ей свекровь.

7 И когда Боаз поел и попил и стало у него хорошо на душе, он отправился спать у вороха обмолоченного зерна. Тогда Руфь незаметно подошла к нему, приподняла покрывало у ног его и легла.

8 Среди ночи Боаз неожиданно вздрогнул, повернулся, смотрит — а у ног его женщина!

9 «Кто ты?» — спрашивает он ее. А она ему отвечает: «Я Руфь, раба твоя. Возьми рабу свою под крыло свое, ведь у тебя есть на меня право выкупа».

10 На что Боаз сказал ей: «Да благословит тебя ГОСПОДЬ, дочь моя! Этот твой поступок еще прекраснее прежнего: ведь не стала ты искать себе в мужья молодого — и не смотрела ни на богатых, ни на бедных.

11 А потому не бойся, дочь моя: чего ни попросишь — всё для тебя сделаю, ведь все в городе знают, что ты женщина достойная.

12 Это верно, есть у меня право выкупа, но то же право есть и у другого, более близкого вам родственника.

13 Оставайся эту ночь здесь, а наутро если он решит выкупить тебя — то пусть будет так, если же нет — то, жив ГОСПОДЬ, я выкуплю тебя! Подожди до утра».

14 Так проспала Руфь у его ног до утра и, когда еще не развиднелось, встала. И подумал Боаз: «Лучше, чтобы никто не узнал о том, что женщина приходила на гумно».

15 И сказал ей: «Давай сюда свою накидку и держи ее за края!» Руфь подставила накидку, и он насыпал в нее шесть мер ячменя, помог ей взвалить ношу на плечи, и она пошла в город.

16 Вернулась она к своей свекрови, а та и спрашивает: «Что скажешь, дочь моя?» Руфь поведала ей обо всем, что сделал для нее Боаз:

17 «Он дал мне шесть мер ячменя и сказал: „Негоже тебе возвращаться к свекрови с пустыми руками“».

18 Ноеминь ей ответила: «Оставайся дома, пока не узнаешь, как всё устроится. Ведь этот человек не успокоится, если сегодня же не решит это дело!»

Рут

Розділ 3

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.

Книга Руфи

Глава 3

Рут

Розділ 3

1 Сказала как-то Руфи свекровь ее Ноеминь: «Послушай, дочь моя, не пора ли мне подыскать тебе приют, где бы ты зажила хорошо?

1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „До́чко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочи́нку, що буде добре тобі.

2 Вот Боаз, с его жницами ты трудилась, — разве он нам не родственник? Как раз сегодня вечером он будет веять ячмень на гумне.

2 А тепер ось Бо́аз, наш ро́дич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде ві́яти ячмінь на току́.

3 Умойся, умасти себя благовониями, надень лучший свой наряд и иди на гумно, но не показывайся Боазу, пока он не закончит есть и пить.

3 А ти вмийся, і намасти́ся, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчи́ть їсти та пити.

4 А когда он ляжет спать, приметь место, где он лег. Тогда приди к нему, приподними покрывало у ног его и ляг, а он уж скажет, как тебе быть».

4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти при́йдеш, і відкриєш прині́жжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.

5 Руфь отвечала: «Всё сделаю так, как ты сказала!»

5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю́“.

6 Руфь пошла на гумно и сделала так, как велела ей свекровь.

6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.

7 И когда Боаз поел и попил и стало у него хорошо на душе, он отправился спать у вороха обмолоченного зерна. Тогда Руфь незаметно подошла к нему, приподняла покрывало у ног его и легла.

7 А Бо́аз з'їв та випив, та й стало ве́село йому на серці, і прийшов він покластися біля копи́ці. А вона тихо прийшла, і відкрила його прині́жжя та й лягла.

8 Среди ночи Боаз неожиданно вздрогнул, повернулся, смотрит — а у ног его женщина!

8 І сталося опі́вночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у прині́жжі його!

9 «Кто ты?» — спрашивает он ее. А она ему отвечает: «Я Руфь, раба твоя. Возьми рабу свою под крыло свое, ведь у тебя есть на меня право выкупа».

9 І він сказав: „Хто ти?“ А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.

10 На что Боаз сказал ей: «Да благословит тебя ГОСПОДЬ, дочь моя! Этот твой поступок еще прекраснее прежнего: ведь не стала ты искать себе в мужья молодого — и не смотрела ни на богатых, ни на бедных.

10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, до́чко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнака́ми, чи вони бідні, чи вони багаті.

11 А потому не бойся, дочь моя: чего ни попросишь — всё для тебя сделаю, ведь все в городе знают, что ты женщина достойная.

11 А тепер, до́чко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю́ тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чесно́тна!

12 Это верно, есть у меня право выкупа, но то же право есть и у другого, более близкого вам родственника.

12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.

13 Оставайся эту ночь здесь, а наутро если он решит выкупить тебя — то пусть будет так, если же нет — то, жив ГОСПОДЬ, я выкуплю тебя! Подожди до утра».

13 Ночуй цю ніч, а ра́нком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ра́нку“.

14 Так проспала Руфь у его ног до утра и, когда еще не развиднелось, встала. И подумал Боаз: «Лучше, чтобы никто не узнал о том, что женщина приходила на гумно».

14 І лежала вона у прині́жжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один о́дного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка прихо́дила на тік“.

15 И сказал ей: «Давай сюда свою накидку и держи ее за края!» Руфь подставила накидку, и он насыпал в нее шесть мер ячменя, помог ей взвалить ношу на плечи, и она пошла в город.

15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відмі́ряв шість мір ячме́ню, і поклав на неї, та й пішов до міста.

16 Вернулась она к своей свекрови, а та и спрашивает: «Что скажешь, дочь моя?» Руфь поведала ей обо всем, что сделал для нее Боаз:

16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як спра́ва, до́чко моя?“ А вона розповіла́ їй усе, що зробив їй той чоловік.

17 «Он дал мне шесть мер ячменя и сказал: „Негоже тебе возвращаться к свекрови с пустыми руками“».

17 І сказала: „Ці шість мір ячме́ню він дав мені, бо сказав: Не приходь по́рожньо до своєї свекрухи“.

18 Ноеминь ей ответила: «Оставайся дома, пока не узнаешь, как всё устроится. Ведь этот человек не успокоится, если сегодня же не решит это дело!»

18 А та сказала: „Почекай, моя до́чко, аж поки довідаєшся, як ви́паде справа, бо той чоловік не заспоко́їться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.