Книга пророка ДаниилаГлава 1 |
1 |
2 И по воле Господа оказался в руках Навуходоносора царь Иудеи Иоаким и часть священных сосудов из Дома Божьего. По повелению Навуходоносора эти сосуды были увезены в землю Шинар и помещены там в храмовую сокровищницу его бога. |
3 |
4 юношей с приятной внешностью, без каких-либо телесных недостатков, способных ко всяким наукам, обладающих знаниями и гибким умом. Их, годных для службы в царском дворце, необходимо было обучить языку и письму вавилонскому. |
5 Царь распорядился, чтобы каждый день им подавали яства с царского стола и такое же вино, какое пил он сам. Обучать их должны были три года, а затем их ожидала царская служба. |
6 Среди них были и Даниил, Анания, Мисаил и Азария — все они были из рода Иудина. |
7 Главный царедворец дал им другие имена: Даниила он назвал Бельтешаццаром, Ананию — Шадрахом, Мисаила — Мешахом и Азарию — Авед-Него. |
8 |
9 Бог даровал Даниилу благосклонность главного царедворца, |
10 и тот сказал Даниилу: «Я боюсь государя моего, царя, и он сам назначил, что тебе и твоим товарищам есть и что пить. А если он заметит, что вы, в отличие от других юношей — ваших сверстников, выглядите худыми и нездоровыми? Не придется ли мне отвечать головой за вас перед царем?» |
11 Тогда Даниил попросил надзирателя, которого главный царедворец приставил к нему и его товарищам Анании, Мисаилу и Азарии: |
12 «Прошу тебя, проверь, что станет с нами, рабами твоими, через десять дней, в течение которых мы будем есть только овощи и пить одну воду, |
13 а затем сравни, как будем выглядеть мы и как — те юноши, что едят со стола царского. И в зависимости от того, что ты сам увидишь, поступай с нами, рабами твоими, как сочтешь нужным». |
14 Надзиратель согласился с Даниилом и испытывал юношей следующие десять дней. |
15 Когда десять дней прошли, Даниил и его товарищи выглядели лучше и здоровее, чем те юноши, которые ели царские яства. |
16 После этого надзиратель стал убирать со стола предназначенные для них яства и вино и давал им овощи. |
17 Этим четырем молодым людям Бог даровал знание и понимание всякой письменности, особую мудрость, а Даниилу — еще и способность постигать смысл видений и снов. |
18 |
19 Царь поговорил с юношами и не нашел среди них никого, кто мог бы сравниться с Даниилом, Ананией, Мисаилом и Азарией. Потому они и были назначены на царскую службу, |
20 и о каком бы деле, требующем мудрого суждения, царь ни спрашивал их, он находил, что они в десять раз превосходят всех магов и заклинателей, какие только были в его царстве. |
21 И был Даниил при дворе до первого года царя Кира. |
ДаниїлРозділ 1 |
1 |
2 І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога. |
3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду, |
4 юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв. |
5 І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям. |
6 І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. |
7 А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо. |
8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися. |
9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів. |
10 І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“. |
11 І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією: |
12 „Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити. |
13 І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“. |
14 І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день. |
15 А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу. |
16 І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́. |
17 А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах. |
18 А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове. |
19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям. |
20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві. |
21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра. |
Книга пророка ДаниилаГлава 1 |
ДаниїлРозділ 1 |
1 |
1 |
2 И по воле Господа оказался в руках Навуходоносора царь Иудеи Иоаким и часть священных сосудов из Дома Божьего. По повелению Навуходоносора эти сосуды были увезены в землю Шинар и помещены там в храмовую сокровищницу его бога. |
2 І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога. |
3 |
3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду, |
4 юношей с приятной внешностью, без каких-либо телесных недостатков, способных ко всяким наукам, обладающих знаниями и гибким умом. Их, годных для службы в царском дворце, необходимо было обучить языку и письму вавилонскому. |
4 юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв. |
5 Царь распорядился, чтобы каждый день им подавали яства с царского стола и такое же вино, какое пил он сам. Обучать их должны были три года, а затем их ожидала царская служба. |
5 І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям. |
6 Среди них были и Даниил, Анания, Мисаил и Азария — все они были из рода Иудина. |
6 І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. |
7 Главный царедворец дал им другие имена: Даниила он назвал Бельтешаццаром, Ананию — Шадрахом, Мисаила — Мешахом и Азарию — Авед-Него. |
7 А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо. |
8 |
8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися. |
9 Бог даровал Даниилу благосклонность главного царедворца, |
9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів. |
10 и тот сказал Даниилу: «Я боюсь государя моего, царя, и он сам назначил, что тебе и твоим товарищам есть и что пить. А если он заметит, что вы, в отличие от других юношей — ваших сверстников, выглядите худыми и нездоровыми? Не придется ли мне отвечать головой за вас перед царем?» |
10 І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“. |
11 Тогда Даниил попросил надзирателя, которого главный царедворец приставил к нему и его товарищам Анании, Мисаилу и Азарии: |
11 І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією: |
12 «Прошу тебя, проверь, что станет с нами, рабами твоими, через десять дней, в течение которых мы будем есть только овощи и пить одну воду, |
12 „Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити. |
13 а затем сравни, как будем выглядеть мы и как — те юноши, что едят со стола царского. И в зависимости от того, что ты сам увидишь, поступай с нами, рабами твоими, как сочтешь нужным». |
13 І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“. |
14 Надзиратель согласился с Даниилом и испытывал юношей следующие десять дней. |
14 І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день. |
15 Когда десять дней прошли, Даниил и его товарищи выглядели лучше и здоровее, чем те юноши, которые ели царские яства. |
15 А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу. |
16 После этого надзиратель стал убирать со стола предназначенные для них яства и вино и давал им овощи. |
16 І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́. |
17 Этим четырем молодым людям Бог даровал знание и понимание всякой письменности, особую мудрость, а Даниилу — еще и способность постигать смысл видений и снов. |
17 А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах. |
18 |
18 А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове. |
19 Царь поговорил с юношами и не нашел среди них никого, кто мог бы сравниться с Даниилом, Ананией, Мисаилом и Азарией. Потому они и были назначены на царскую службу, |
19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям. |
20 и о каком бы деле, требующем мудрого суждения, царь ни спрашивал их, он находил, что они в десять раз превосходят всех магов и заклинателей, какие только были в его царстве. |
20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві. |
21 И был Даниил при дворе до первого года царя Кира. |
21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра. |