ZechariahChapter 1 |
1 IN the eighth month, on the first day of the month, in the second year of Darius, the word of the LORD came to Zechariah, the son of Berechiah, the son of Iddo the prophet, saying, |
2 The LORD was very angry with your fathers. |
3 Therefore say to them, Thus says the LORD of hosts: Return to me, says the LORD of hosts, and I will return to you, says the LORD of hosts. |
4 Be not like your fathers, to whom the former prophets preached, saying, Thus says the LORD of hosts: Turn now from your evil ways and from your evil doings; but they did not listen, nor give ear to me, says the LORD. |
5 Your fathers, where are they? And my prophets, do they live for ever? |
6 But my words and my statutes which I commanded my servants the prophets, your fathers did remember them and thought of them, saying, As the LORD of hosts thought to deal with us, according to our ways and according to our devices, so has he dealt with us. |
7 On the twenty-fourth day of the eleventh month, which is the month of Shebat (February), in the second year of Darius, the word of the LORD came to Zechariah, the son of Berechiah, the son of Iddo the prophet, saying, |
8 I saw by the night, and behold a man riding upon a red horse, and he stood among the myrtle trees which gave shade; and behind him were red horses, speckled, and white. |
9 Then I said, O my LORD, what are these? And the angel that talked with me said to me, I will show you what they are. |
10 And the man who stood among the myrtle trees answered and said to me, These are they whom the LORD has sent to walk to and fro through the earth. |
11 And they answered and said to the angel of the LORD who stood among the myrtle trees, We have walked to and fro through the earth, and behold, all the earth sits still and is at rest. |
12 Then the angel of the LORD answered and said, O LORD of hosts, how long wilt thou not have mercy on Jerusalem and on the cities of Judah, against which thou hast had indignation these seventy years? |
13 And the LORD answered the angel who talked with me with good words and comforting words. |
14 So the angel who spoke with me said to me, Proclaim and say, Thus says the LORD of hosts: I am zealous for Jerusalem and for Zion with a great zeal. |
15 And I am very angry with the nations who are raging; for while I was but a little angry, they helped to carry the disaster to the extreme. |
16 Therefore thus says the LORD: I am returned to Jerusalem with mercies; my house shall be built in it, says the LORD of hosts, and a measuring line shall be stretched forth over Jerusalem. |
17 Proclaim again, saying, Thus says the LORD of hosts: From henceforth the cities shall yet overflow with prosperity; and the LORD shall again build Zion and shall again choose Jerusalem. |
18 Then I lifted up my eyes and saw, and behold four horns. |
19 And I said to the angel who talked with me, My lord, what are these? And he said to me, These are the horns which have scattered Judah, Israel, and Jerusalem. |
20 And the LORD showed me four carpenters. |
21 Then I said, What are these coming to do? And he said to me, These are the horns which have scattered Judah so that no man did lift up his head; but these are come to frighten and to uproot the horns of the Gentiles who lifted up their horn against the land of Judah to scatter it. |
ЗахарiяРозділ 1 |
1 |
2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. |
3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. |
4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. |
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? |
6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. |
7 |
8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. |
9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. |
10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. |
11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. |
12 |
13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. |
14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. |
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. |
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. |
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ |
18 |
19 |
20 |
21 |
ZechariahChapter 1 |
ЗахарiяРозділ 1 |
1 IN the eighth month, on the first day of the month, in the second year of Darius, the word of the LORD came to Zechariah, the son of Berechiah, the son of Iddo the prophet, saying, |
1 |
2 The LORD was very angry with your fathers. |
2 „Розгні́вався Господь на батьків ваших палю́чим гнівом. |
3 Therefore say to them, Thus says the LORD of hosts: Return to me, says the LORD of hosts, and I will return to you, says the LORD of hosts. |
3 І скажи їм: Так говорить Госпо́дь Савао́т: Верні́ться до Мене, — говорить Господь Саваот, — і верну́ся до вас, говорить Господь Саваот. |
4 Be not like your fathers, to whom the former prophets preached, saying, Thus says the LORD of hosts: Turn now from your evil ways and from your evil doings; but they did not listen, nor give ear to me, says the LORD. |
4 Не будьте, як ваші батьки́, що до них кли́кали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чи́нів ваших лихих! Та не слуха́ли ви й не прислуха́лись до Мене, говорить Господь. |
5 Your fathers, where are they? And my prophets, do they live for ever? |
5 Де вони, батьки ваші? А пророки — чи ж наві́ки живуть? |
6 But my words and my statutes which I commanded my servants the prophets, your fathers did remember them and thought of them, saying, As the LORD of hosts thought to deal with us, according to our ways and according to our devices, so has he dealt with us. |
6 Та слова́ Мої й постано́ви Мої, що Я наказа́в рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли́ вони до ваших батькі́в? І вернулись вони та й сказали: Як заду́мав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами“. |
7 On the twenty-fourth day of the eleventh month, which is the month of Shebat (February), in the second year of Darius, the word of the LORD came to Zechariah, the son of Berechiah, the son of Iddo the prophet, saying, |
7 |
8 I saw by the night, and behold a man riding upon a red horse, and he stood among the myrtle trees which gave shade; and behind him were red horses, speckled, and white. |
8 „Бачив я цієї но́чі, аж ось на черво́ному коні їде муж, і він стоїть між ми́ртами, що в глибині, а за ним ко́ні черво́ні, руді́ та білі. |
9 Then I said, O my LORD, what are these? And the angel that talked with me said to me, I will show you what they are. |
9 І сказав я: „Що́ це, мій пане?“ І відказав мені той ангол, що говорив зо мною: „Я тобі покажу́, що́ це таке“. |
10 And the man who stood among the myrtle trees answered and said to me, These are they whom the LORD has sent to walk to and fro through the earth. |
10 І відповів той муж, що стояв між ми́ртами, та й сказав: „Це ті, що Господь їх послав обійти́ землю“. |
11 And they answered and said to the angel of the LORD who stood among the myrtle trees, We have walked to and fro through the earth, and behold, all the earth sits still and is at rest. |
11 І відповіли́ вони Господньому анголові, що стояв між ми́ртами, та й сказали: „Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокі́йно“. |
12 Then the angel of the LORD answered and said, O LORD of hosts, how long wilt thou not have mercy on Jerusalem and on the cities of Judah, against which thou hast had indignation these seventy years? |
12 |
13 And the LORD answered the angel who talked with me with good words and comforting words. |
13 І відповів Господь анголові, що говорив зо мною, слова́ добрі, слова́ вті́шливі. |
14 So the angel who spoke with me said to me, Proclaim and say, Thus says the LORD of hosts: I am zealous for Jerusalem and for Zion with a great zeal. |
14 І сказав до мене той ангол, що говорив зо мною: „Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклува́нням. |
15 And I am very angry with the nations who are raging; for while I was but a little angry, they helped to carry the disaster to the extreme. |
15 І гнівом великим Я гніваюся на ті спокі́йні наро́ди, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли́ злому. |
16 Therefore thus says the LORD: I am returned to Jerusalem with mercies; my house shall be built in it, says the LORD of hosts, and a measuring line shall be stretched forth over Jerusalem. |
16 Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудо́ваний у ньому, — говорить Госпо́дь Савао́т, — а мірни́чий шнур буде розтя́гнений над Єрусалимом. |
17 Proclaim again, saying, Thus says the LORD of hosts: From henceforth the cities shall yet overflow with prosperity; and the LORD shall again build Zion and shall again choose Jerusalem. |
17 Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром перепо́вняться міста́ Мої, і Господь ще поті́шить Сіона, і ще ви́бере Єрусалима!“ |
18 Then I lifted up my eyes and saw, and behold four horns. |
18 |
19 And I said to the angel who talked with me, My lord, what are these? And he said to me, These are the horns which have scattered Judah, Israel, and Jerusalem. |
19 |
20 And the LORD showed me four carpenters. |
20 |
21 Then I said, What are these coming to do? And he said to me, These are the horns which have scattered Judah so that no man did lift up his head; but these are come to frighten and to uproot the horns of the Gentiles who lifted up their horn against the land of Judah to scatter it. |
21 |