ProverbsChapter 1 |
|
1 THE proverbs of Solomon the son of David, king of Israel: |
|
2 To know wisdom and instruction; to perceive the words of understanding; |
|
3 To receive discipline, reverence, righteousness, and justice, and equity; |
|
4 To give subtlety to the simple, to the young men knowledge and discretion. |
|
5 A wise man will listen and will increase learning; and a man of understanding shall attain to leadership; |
|
6 To understand proverbs and figures of speech; the words of the wise and their dark sayings. |
|
7 The reverence of the LORD is the beginning of knowledge; but fools despise knowledge and instruction. |
|
8 Hear, my son, the ordinance of your father, and forsake not the law of your mother; |
|
9 For they shall be an ornament of grace for your head and a necklace about your neck. |
|
10 My son, if sinners entice you, consent not. |
|
11 If they say to you, Come with us, let us lie in wait to shed blood, let us lie in wait for the innocent, wrongfully; |
|
12 Let us swallow them up alive, as Sheol swallows the living, and whole as those who go down into the pit; |
|
13 We shall find all his wealth and precious things, we shall fill our houses with spoil; |
|
14 Cast in your lot with us; let us all have one purse; |
|
15 My son, do not walk in the way with them; but refrain your foot from their path; |
|
16 For their feet run to evil, they make haste to shed blood. |
|
17 Surely in deceit is the net spread in the sight of any bird. |
|
18 And they lie in wait, they hide themselves to shed blood. |
|
19 Such are the ways of all who practice iniquity, who take away the life of their owners. |
|
20 Wisdom is glorified in the market places; she raises her voice in the streets: |
|
21 She preaches in the chief places of the concourse; in the openings of the gates of the city, she utters her words, saying, |
|
22 How long, you simple ones, will you love childishness? And the scorners delight in their scorning, and fools hate knowledge? |
|
23 If you will turn to my reproof, behold, I will pour out my spirit upon you; I will make known my words to you. |
|
24 For I have called, and you refused; I have stretched out my hand, and you did not listen: |
|
25 But you have despised all my counsels, and you were not pleased with my reproof. |
|
26 I also will laugh at your calamity; I will rejoice when terror and sudden destruction come upon you; |
|
27 When your destruction comes as a whirlwind; when distress and anguish come upon you, |
|
28 Then they shall call upon me, but I will not answer them; they shall seek me early, but they shall not find me; |
|
29 Because they hated knowledge, and did not choose the worship of the LORD. |
|
30 They were not pleased with my counsels; they rejected all of my reproof. |
|
31 Therefore they shall eat of the fruit of their own ways and be filled with their own devices. |
|
32 For the turning away of the simple shall slay them, and the error of the weak-minded men shall destroy them. |
|
33 But he who listens to me shall live in hope, and shall refrain from many evils. |
ПриповiстiРозділ 1 |
|
1 |
|
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова, |
|
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти, |
|
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність. |
|
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к, |
|
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки. |
|
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням. |
|
8 |
|
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою. |
|
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти ! |
|
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного, |
|
12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! |
|
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́. |
|
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, — |
|
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки, |
|
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! |
|
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того: |
|
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою! |
|
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́! |
|
20 |
|
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої: |
|
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́? |
|
23 |
|
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався! |
|
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли! |
|
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх. |
|
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас, |
|
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, — |
|
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього, |
|
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами! |
|
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, — |
|
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить! |
|
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“ |
ProverbsChapter 1 |
ПриповiстiРозділ 1 |
|
1 THE proverbs of Solomon the son of David, king of Israel: |
1 |
|
2 To know wisdom and instruction; to perceive the words of understanding; |
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова, |
|
3 To receive discipline, reverence, righteousness, and justice, and equity; |
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти, |
|
4 To give subtlety to the simple, to the young men knowledge and discretion. |
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність. |
|
5 A wise man will listen and will increase learning; and a man of understanding shall attain to leadership; |
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к, |
|
6 To understand proverbs and figures of speech; the words of the wise and their dark sayings. |
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки. |
|
7 The reverence of the LORD is the beginning of knowledge; but fools despise knowledge and instruction. |
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням. |
|
8 Hear, my son, the ordinance of your father, and forsake not the law of your mother; |
8 |
|
9 For they shall be an ornament of grace for your head and a necklace about your neck. |
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою. |
|
10 My son, if sinners entice you, consent not. |
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти ! |
|
11 If they say to you, Come with us, let us lie in wait to shed blood, let us lie in wait for the innocent, wrongfully; |
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного, |
|
12 Let us swallow them up alive, as Sheol swallows the living, and whole as those who go down into the pit; |
12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу! |
|
13 We shall find all his wealth and precious things, we shall fill our houses with spoil; |
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́. |
|
14 Cast in your lot with us; let us all have one purse; |
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, — |
|
15 My son, do not walk in the way with them; but refrain your foot from their path; |
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки, |
|
16 For their feet run to evil, they make haste to shed blood. |
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! |
|
17 Surely in deceit is the net spread in the sight of any bird. |
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того: |
|
18 And they lie in wait, they hide themselves to shed blood. |
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою! |
|
19 Such are the ways of all who practice iniquity, who take away the life of their owners. |
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́! |
|
20 Wisdom is glorified in the market places; she raises her voice in the streets: |
20 |
|
21 She preaches in the chief places of the concourse; in the openings of the gates of the city, she utters her words, saying, |
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої: |
|
22 How long, you simple ones, will you love childishness? And the scorners delight in their scorning, and fools hate knowledge? |
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́? |
|
23 If you will turn to my reproof, behold, I will pour out my spirit upon you; I will make known my words to you. |
23 |
|
24 For I have called, and you refused; I have stretched out my hand, and you did not listen: |
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався! |
|
25 But you have despised all my counsels, and you were not pleased with my reproof. |
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли! |
|
26 I also will laugh at your calamity; I will rejoice when terror and sudden destruction come upon you; |
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх. |
|
27 When your destruction comes as a whirlwind; when distress and anguish come upon you, |
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас, |
|
28 Then they shall call upon me, but I will not answer them; they shall seek me early, but they shall not find me; |
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, — |
|
29 Because they hated knowledge, and did not choose the worship of the LORD. |
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього, |
|
30 They were not pleased with my counsels; they rejected all of my reproof. |
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами! |
|
31 Therefore they shall eat of the fruit of their own ways and be filled with their own devices. |
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, — |
|
32 For the turning away of the simple shall slay them, and the error of the weak-minded men shall destroy them. |
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить! |
|
33 But he who listens to me shall live in hope, and shall refrain from many evils. |
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“ |