Malachi

Chapter 1

1 THE vision of the words of the LORD concerning Israel by Malachi.

2 I have loved you, says the LORD. But you say, In what way hast thou loved us? Was not Esau Jacob's brother? says the LORD; yet I have loved Jacob, and I have not favored Esau;

3 And I have made his mountains waste and his heritage for camps of shepherds in the wilderness.

4 And if the Edomites say, We are impoverished, but let us return and build the desolate places; thus says the LORD of hosts, They shall build, but I will demolish; and they shall call them, The border of wickedness and, The people against whom the LORD is angry for ever.

5 And your eyes shall see it, and you shall say, The LORD will be magnified beyond the border of Israel.

6 A son honors his father, and a servant his master; if then I am a father, where is my honor? And if I am a master, where is my fear? says the LORD of hosts to you, O priests, who despise my name. And if you say, In what have we despised thy name?

7 In that you offer polluted bread upon my altar; and if you say, In what have we polluted it? In that you say, The table of the LORD is contemptible.

8 And when you offer a blind animal to the altar, is it not evil? And when you offer the lame and sick animals, is it not evil? Offer it now to your governor; will he be pleased with you or accept your person? says the LORD of hosts.

9 And now, pray before the LORD that he may be gracious to us for this disaster has been brought by your means; I will not regard your persons, says the LORD of hosts.

10 Who is there among you who would guard my doors or offer on my altar for nothing? I have no pleasure in you, says the LORD of hosts, neither will I accept an offering from your hand.

11 For from the rising of the sun even to its going down, my name is great among the Gentiles; and in every place they burn incense and offer to my name pure offerings; for my name is great among the Gentiles, says the LORD of hosts.

12 But you are profaning it, in that you say, The table of the LORD is polluted and its food is contemptible.

13 And you say, This is because we are miserable; and I have sniffed at it, says the LORD of hosts; for you bring offerings that are taken by violence, the lame and the sick; I will not accept them from your hands, says the LORD.

14 Cursed be he who has in his flock a ram, and vows and sacrifices for the LORD that which is sick; for I am a great King, says the LORD of hosts, and my name is dreaded among the Gentiles.

Малахiї

Розділ 1

1 Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахі́ю.

2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив,

3 а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині.

4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані, та зно́ву збуду́ємо руїни“, то так промовляє Госпо́дь Савао́т: Вони побуду́ють, а Я розвалю́! І звати їх будуть: Країна безбо́жности, і наро́д, на якого навіки розгні́вавсь Господь!

5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Госпо́дь понад границю Ізраїлеву!

6 Шанує син ба́тька, а раб — свого пана; та якщо Я вам ба́тько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною? говорить Господь Савао́т вам, священики, що пого́рджуєте Моїм Іме́нням та й кажете: „Чим ми погорди́ли Йме́нням Твоїм?“

7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“

8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т.

9 А тепер ублага́йте ви Боже лице, і хай стане для нас милости́вим, з ваших рук це було́, то хіба кому з вас Він обличчя піді́йме? говорить Господь Саваот.

10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру!

11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́ звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами, і ка́диться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами, каже Госпо́дь Савао́т.

12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи: „Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її, обри́джена страва її“.

13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь.

14 І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення!

Malachi

Chapter 1

Малахiї

Розділ 1

1 THE vision of the words of the LORD concerning Israel by Malachi.

1 Пророцтво Господнього слова до Ізраїля через Малахі́ю.

2 I have loved you, says the LORD. But you say, In what way hast thou loved us? Was not Esau Jacob's brother? says the LORD; yet I have loved Jacob, and I have not favored Esau;

2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив,

3 And I have made his mountains waste and his heritage for camps of shepherds in the wilderness.

3 а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині.

4 And if the Edomites say, We are impoverished, but let us return and build the desolate places; thus says the LORD of hosts, They shall build, but I will demolish; and they shall call them, The border of wickedness and, The people against whom the LORD is angry for ever.

4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані, та зно́ву збуду́ємо руїни“, то так промовляє Госпо́дь Савао́т: Вони побуду́ють, а Я розвалю́! І звати їх будуть: Країна безбо́жности, і наро́д, на якого навіки розгні́вавсь Господь!

5 And your eyes shall see it, and you shall say, The LORD will be magnified beyond the border of Israel.

5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Госпо́дь понад границю Ізраїлеву!

6 A son honors his father, and a servant his master; if then I am a father, where is my honor? And if I am a master, where is my fear? says the LORD of hosts to you, O priests, who despise my name. And if you say, In what have we despised thy name?

6 Шанує син ба́тька, а раб — свого пана; та якщо Я вам ба́тько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною? говорить Господь Савао́т вам, священики, що пого́рджуєте Моїм Іме́нням та й кажете: „Чим ми погорди́ли Йме́нням Твоїм?“

7 In that you offer polluted bread upon my altar; and if you say, In what have we polluted it? In that you say, The table of the LORD is contemptible.

7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“

8 And when you offer a blind animal to the altar, is it not evil? And when you offer the lame and sick animals, is it not evil? Offer it now to your governor; will he be pleased with you or accept your person? says the LORD of hosts.

8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т.

9 And now, pray before the LORD that he may be gracious to us for this disaster has been brought by your means; I will not regard your persons, says the LORD of hosts.

9 А тепер ублага́йте ви Боже лице, і хай стане для нас милости́вим, з ваших рук це було́, то хіба кому з вас Він обличчя піді́йме? говорить Господь Саваот.

10 Who is there among you who would guard my doors or offer on my altar for nothing? I have no pleasure in you, says the LORD of hosts, neither will I accept an offering from your hand.

10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру!

11 For from the rising of the sun even to its going down, my name is great among the Gentiles; and in every place they burn incense and offer to my name pure offerings; for my name is great among the Gentiles, says the LORD of hosts.

11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́ звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами, і ка́диться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами, каже Госпо́дь Савао́т.

12 But you are profaning it, in that you say, The table of the LORD is polluted and its food is contemptible.

12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи: „Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її, обри́джена страва її“.

13 And you say, This is because we are miserable; and I have sniffed at it, says the LORD of hosts; for you bring offerings that are taken by violence, the lame and the sick; I will not accept them from your hands, says the LORD.

13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь.

14 Cursed be he who has in his flock a ram, and vows and sacrifices for the LORD that which is sick; for I am a great King, says the LORD of hosts, and my name is dreaded among the Gentiles.

14 І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення!