CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jonah 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Jonah

Chapter 1

1 NOW the word of the LORD came to Jonah the son of Matai (Matthew), saying,

2 Arise, go to Nineveh, that great city, and preach against it; for their wickedness has come up before me.

3 But Jonah rose to flee to Tarshish from the presence of the LORD, and went down to Joppa; and he found a ship going to Tarshish; so he paid the fare and went on board to go with them to Tarshish to flee from the presence of the LORD.

4 But the LORD sent out a great wind into the sea, and there was a mighty tempest in the sea, so that the ship was in danger of being broken.

5 Then the mariners were afraid and cried every man to his god, and they threw the wares that were in the ship into the sea to lighten it. But Jonah had gone down into the inner hold of the ship; and he lay and was fast asleep.

6 So the captain came to him and said to him, Why are you sleeping? Arise, call upon your God, perhaps God will deliver us, that we perish not.

7 And they said every one to his fellow, Come, let us cast lots, that we may know for whose cause this evil has come upon us. So they cast lots, and the lot fell upon Jonah.

8 Then they said to him, Tell us for what cause this evil has come upon us; what is your occupation? And from what place do you come? What is your country? And of what people are you?

9 And Jonah said to them, I am a Hebrew; and I worship the LORD the God of heaven, who has made the sea and the dry land.

10 Then the men were exceedingly afraid and said to him, What have you done? For the men knew that he had fled from the presence of the LORD.

11 And when he had told them everything, then they said to him, What shall we do to you that the sea may be calm for us? For behold, the sea continues to be more tempestuous against us.

12 Jonah said to them, Take me up and cast me into the sea, so that the sea may be calm to you; for I know that for my sake this great tempest is upon you.

13 Nevertheless the men rowed hard to bring the ship back to the land; but they could not; for the sea became more tempestuous against them.

14 Therefore they cried to the LORD and said, We beseech thee, O LORD, let us not perish for this man's life, and lay not upon us innocent blood; for thou art the LORD and hast done as it pleased thee.

15 So they took up Jonah and cast him forth into the sea; and the sea ceased from its raging.

16 And the men were greatly terrified from the presence of the LORD, and they offered sacrifices of righteousness to the LORD and made vows.

17 Now the LORD had prepared a great fish, and it swallowed up Jonah. And Jonah was in the belly of the fish three days and three nights.

Йона

Розділ 1

1 I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:

2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.

3 І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

4 А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.

5 І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.

6 І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.

7 І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.

8 І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“

9 І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.

10 І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.

11 І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.

12 І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.

13 І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

14 І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“

15 І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.

16 І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.

17

Jonah

Chapter 1

Йона

Розділ 1

1 NOW the word of the LORD came to Jonah the son of Matai (Matthew), saying,

1 I було́ слово Господнє до Йо́ни, Аміттаєвого сина, таке:

2 Arise, go to Nineveh, that great city, and preach against it; for their wickedness has come up before me.

2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє“.

3 But Jonah rose to flee to Tarshish from the presence of the LORD, and went down to Joppa; and he found a ship going to Tarshish; so he paid the fare and went on board to go with them to Tarshish to flee from the presence of the LORD.

3 І встав Йо́на, щоб утекти до Тарші́шу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля́, що йшов до Тарші́шу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відпли́сти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

4 But the LORD sent out a great wind into the sea, and there was a mighty tempest in the sea, so that the ship was in danger of being broken.

4 А Госпо́дь кинув сильного вітра на море, — і зняла́ся на морі велика буря, і вже ду́мали, що корабель буде розбитий.

5 Then the mariners were afraid and cried every man to his god, and they threw the wares that were in the ship into the sea to lighten it. But Jonah had gone down into the inner hold of the ship; and he lay and was fast asleep.

5 І налякалися моряки́, і кликали кожен до своїх богі́в, і викидали ті речі, що були́ на кораблі, до моря, щоб полегши́ти себе. А Йо́на зійшов до спо́ду корабля́, і ліг, і заснув.

6 So the captain came to him and said to him, Why are you sleeping? Arise, call upon your God, perhaps God will deliver us, that we perish not.

6 І приступив до нього керівни́к корабля, та й сказав йому: „Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, — може згадає цей Бог про нас, і ми не зги́немо“.

7 And they said every one to his fellow, Come, let us cast lots, that we may know for whose cause this evil has come upon us. So they cast lots, and the lot fell upon Jonah.

7 І сказали вони один до о́дного: „Ідіть, і киньмо жеребки́, та й пізна́ємо, через ко́го нам оце лихо“. І кинули вони жеребки́, — і впав жеребо́к на Йо́ну.

8 Then they said to him, Tell us for what cause this evil has come upon us; what is your occupation? And from what place do you come? What is your country? And of what people are you?

8 І сказали до нього: „Об'яви ж нам, через що́ нам це лихо? Яке твоє зайня́ття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти наро́ду?“

9 And Jonah said to them, I am a Hebrew; and I worship the LORD the God of heaven, who has made the sea and the dry land.

9 І сказав він до них: „Я євре́й, і боюся я Го́спода, Небесного Бога, що вчинив море та суході́л“.

10 Then the men were exceedingly afraid and said to him, What have you done? For the men knew that he had fled from the presence of the LORD.

10 І налякалися ті люди великим стра́хом, і сказали до нього: „Що́ це ти наробив?“ Бо ці люди дові́далися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'яви́в.

11 And when he had told them everything, then they said to him, What shall we do to you that the sea may be calm for us? For behold, the sea continues to be more tempestuous against us.

11 І вони сказали до нього: „Що́ ми зробимо тобі, щоб утихоми́рилось море, щоб не залива́ло нас?“ Бо море бушува́ло все більше.

12 Jonah said to them, Take me up and cast me into the sea, so that the sea may be calm to you; for I know that for my sake this great tempest is upon you.

12 І сказав він до них: „Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихоми́риться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас“.

13 Nevertheless the men rowed hard to bring the ship back to the land; but they could not; for the sea became more tempestuous against them.

13 І міцно гребли́ ці люди, щоб дістатися до суходо́лу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

14 Therefore they cried to the LORD and said, We beseech thee, O LORD, let us not perish for this man's life, and lay not upon us innocent blood; for thou art the LORD and hast done as it pleased thee.

14 І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“

15 So they took up Jonah and cast him forth into the sea; and the sea ceased from its raging.

15 І підняли́ вони Йону, і кинули його до моря, — і спини́лося море від своєї лю́тости.

16 And the men were greatly terrified from the presence of the LORD, and they offered sacrifices of righteousness to the LORD and made vows.

16 І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.

17 Now the LORD had prepared a great fish, and it swallowed up Jonah. And Jonah was in the belly of the fish three days and three nights.

17