Joel

Chapter 1

1 THE word of the LORD that came to Joel the son of Bethuel:

2 Hear this, O you elders, and give ear, all you inhabitants of the land! Has such a calamity ever happened in your days, or in the days of your fathers?

3 Tell your children of it, and let your children tell their children, and their children to another generation.

4 What the palmerworm has left, the locust has eaten; and what the swarming locust has left, the crawling locust has eaten; and what the crawling locust has left, the cankerworm has eaten.

5 Awake, O you drunkards, and weep; and howl, all you drinkers of wine, because of the new wine; for it is cut off from your mouth.

6 A nation has come up against my land, strong, and without number; whose teeth are like the teeth of a lion, and his fangs as the fangs of a lion's whelp.

7 He has laid my vine waste, and has cut off my fig tree and thrown it away; the branches thereof are made white.

8 Lament like a virgin girded with sackcloth for the husband of her youth.

9 The meal offering and the drink offering are cut off from the house of the LORD; the kings mourn, and the priests who minister to the LORD mourn.

10 The field is plundered, the land mourns; for the wheat is plundered, the new wine is dried up, the olive orchards are destroyed.

11 Be ashamed, O you husbandmen; howl, O you vinedressers, howl for the wheat and for the barley because the harvest of the fields is perished.

12 The vine is dried up, and the fig tree languishes; the pomegranate tree, the palm tree, and the apple tree, all the trees of the field are withered; joy is fled from the sons of men.

13 Gird yourselves with sackcloth and lament, O you priests; howl, O you ministers of the altar; go in, spend the night in sackcloth, O you ministers of my God, because the meal offering and the drink offering are withheld from the house of your God.

14 Sanctify a fast, call a solemn assembly, gather the elders and all the inhabitants of the land into the house of the LORD your God, and cry to the LORD your God, and say,

15 Alas, alas for the day! for the day of the LORD is at hand, and as plunder from God shall it come.

16 And, behold, before our eyes the food is cut off from the house of our God, and gladness and joy have ceased.

17 The cows languish at their mangers, the granaries are laid waste, the winepresses are thrown down, and the grain is dried up.

18 How the beasts groan! the herds of cattle cry because they have no pasture; yea, the flocks of sheep also are perished.

19 O LORD, to thee will I cry; for the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness, and the flame has burned all the trees of the field.

20 Also the beasts of the field cry out to thee because the ponds of water are dried up, and the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness.

Йоїл

Розділ 1

1 Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.

2 „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?

3 Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.

4 „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.

5 Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!

6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.

7 Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.

8 Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.

9 Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.

10 Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.

11 Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.

12 Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.

13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!

14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.

15 Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!

16 Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

17 Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.

18 Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!

19 До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.

20 Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!

Joel

Chapter 1

Йоїл

Розділ 1

1 THE word of the LORD that came to Joel the son of Bethuel:

1 Слово Господнє, що було до Йоі́ла, Петуїлового сина.

2 Hear this, O you elders, and give ear, all you inhabitants of the land! Has such a calamity ever happened in your days, or in the days of your fathers?

2 „Послухайте це, ви старші́, і візьміть до вух, усі мешка́нці землі: чи бувало таке́ за днів ваших, або за днів ваших батьків?

3 Tell your children of it, and let your children tell their children, and their children to another generation.

3 Оповіда́йте про це синам вашим, а ваші сини — своїм ді́тям, а їхні сини — поколі́нню насту́пному.

4 What the palmerworm has left, the locust has eaten; and what the swarming locust has left, the crawling locust has eaten; and what the crawling locust has left, the cankerworm has eaten.

4 „Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.

5 Awake, O you drunkards, and weep; and howl, all you drinkers of wine, because of the new wine; for it is cut off from your mouth.

5 Пробудіться, п'яни́ці, і плачте й ридайте за виногра́довим соком усі, хто вина напива́ється, бо ві́днятий він від уст ваших!

6 A nation has come up against my land, strong, and without number; whose teeth are like the teeth of a lion, and his fangs as the fangs of a lion's whelp.

6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисле́нний, його зуби — як ле́в'ячі зуби, а па́ща його — як в леви́ці.

7 He has laid my vine waste, and has cut off my fig tree and thrown it away; the branches thereof are made white.

7 Виноград Мій зробив він спусто́шенням, Моє ж фі́ґове дерево геть полама́в, доще́нту його оголи́в та й покинув, галу́зки його побіліли.

8 Lament like a virgin girded with sackcloth for the husband of her youth.

8 Голоси́, як та дівчина, вере́тою опере́зана, за нарече́ним юна́цтва свого́.

9 The meal offering and the drink offering are cut off from the house of the LORD; the kings mourn, and the priests who minister to the LORD mourn.

9 Жертва хлі́бна й жертва лита спини́лася в домі Господньому, впали в жало́бу священики, слу́ги Господні.

10 The field is plundered, the land mourns; for the wheat is plundered, the new wine is dried up, the olive orchards are destroyed.

10 Опусто́шене поле, упала в жало́бу земля, бо спусто́шене збіжжя, вино молоде пересо́хло, зів'я́ла оливка.

11 Be ashamed, O you husbandmen; howl, O you vinedressers, howl for the wheat and for the barley because the harvest of the fields is perished.

11 Засоро́милися рільники́, голосили були виногра́дарі за пшеницю й ячмі́нь, бо ви́гинуло жниво поля.

12 The vine is dried up, and the fig tree languishes; the pomegranate tree, the palm tree, and the apple tree, all the trees of the field are withered; joy is fled from the sons of men.

12 Усох виноград, а фіґа зів'я́ла, грана́тове дерево, й па́льма та яблуня, і повсиха́ли всі пі́льні дере́ва, бо Він висушив радість від лю́дських синів.

13 Gird yourselves with sackcloth and lament, O you priests; howl, O you ministers of the altar; go in, spend the night in sackcloth, O you ministers of my God, because the meal offering and the drink offering are withheld from the house of your God.

13 Опережіться веретою, — і ридайте, священики, голосіть, слуги же́ртівника, входьте, ночуйте в вере́тах, служителі Бога мого́, — бо хлі́бна жертва і жертва та лита затри́мана бу́де від дому вашого Бога!

14 Sanctify a fast, call a solemn assembly, gather the elders and all the inhabitants of the land into the house of the LORD your God, and cry to the LORD your God, and say,

14 Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старши́х, всіх мешка́нців землі до дому Господа, вашого Бога, і кли́чте до Господа.

15 Alas, alas for the day! for the day of the LORD is at hand, and as plunder from God shall it come.

15 Горе дневі тому́! Бо близьки́й день Господній, і при́йде він від Всемогу́тнього, мов те спусто́шення!

16 And, behold, before our eyes the food is cut off from the house of our God, and gladness and joy have ceased.

16 Чи ж з-перед оче́й наших не відіймається ї́жа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

17 The cows languish at their mangers, the granaries are laid waste, the winepresses are thrown down, and the grain is dried up.

17 Поко́рчились зе́рна під своїми гру́дами, спорожні́ли комо́ри, поруйно́вані клу́ні, бо висохло збі́жжя.

18 How the beasts groan! the herds of cattle cry because they have no pasture; yea, the flocks of sheep also are perished.

18 Як стогне това́р, поголо́мшені че́реди, — бо немає їм па́ші, ота́ри спусто́шені!

19 O LORD, to thee will I cry; for the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness, and the flame has burned all the trees of the field.

19 До тебе я кли́чу, о Господи, пожер бо огонь пасови́ща пустині, а жар попали́в усі дере́ва на полі.

20 Also the beasts of the field cry out to thee because the ponds of water are dried up, and the fire has devoured the camps of shepherds in the wilderness.

20 Навіть пі́льна худо́ба пра́гне до Тебе, бо водні джере́ла посо́хли, огонь же поже́р пасови́ща пустині!