JamesChapter 1 |
1 JAMES, a servant of God and of our LORD Jesus Christ, to the twelve tribes which are scattered among the Gentiles, greeting. |
2 MY brethren, take it as a joy to you when you enter into many and divers temptations; |
3 For you know that the trial of faith will increase your patience. |
4 And let patience be a perfect work, that you may be perfect and entire, lacking nothing. |
5 If any of you lack wisdom, let him ask of God, who gives to all men liberally and with grace; and it shall be given him. |
6 But let him ask in faith, not doubting. For he who doubts is like the waves of the sea driven by the wind and tossed. |
7 Thus let not that man expect that he will receive anything of the LORD. |
8 A double-minded man is unstable in all his ways. |
9 Let the brother of low estate rejoice because he is exalted. |
10 Let the rich man rejoice in his humbleness: because as the flower of the grass, so shall he pass away. |
11 For as the sun rises with its burning heat and causes the grass to wither, and the flower to fall and its beauty to perish: so also shall the rich man fade away in his ways. |
12 Blessed is the man who endures temptations: for when he is tested, he shall receive the crown of life, which God has promised to those who love him. |
13 Let no man say when he is tempted, I am tempted of God: for God cannot be tempted with evil, neither does he tempt any man: |
14 But every man is tempted by his own lust; and he covets and is enticed. |
15 Then when lust has conceived, it brings forth sin: and sin when it has matured, brings forth death. |
16 Do not err, my beloved brethren. |
17 Every good and perfect gift is from above, and comes down from the Father of lights, with whom there is no variableness nor shadow of change. |
18 It is he, who begot us of his own will with the word of truth, that we should be the firstfruits of his creatures. |
19 Therefore, my beloved brethren, let every man be swift to hear, and slow to speak, and slow to anger: |
20 For the wrath of man does not bring about the righteousness of God. |
21 Wherefore cast away all filthiness, and all the multitude of evil things, and receive with meekness the engrafted word, which is able to save your souls. |
22 But you be doers of the word, and not hearers only, deceiving your own selves. |
23 For if any be a hearer of the word, and not a doer, he is like a man who sees his face in a mirror; |
24 For he sees himself and goes his way, and forgets how he looked. |
25 But whoever looks into the perfect law of liberty, and abides in it, is not merely a hearer of the word which can be forgotten but a doer of the work, and this man shall be blessed in his work. |
26 If any man thinks that he ministers to God, and does not control his tongue, he deceives his own heart, and this man's ministry is in vain. |
27 For a pure and holy ministry before God, the Father, is this, To visit the fatherless and the widows in their affliction, and to keep himself unspotted from the world. |
ЯковаРозділ 1 |
1 |
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування, |
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали. |
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на. |
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа. |
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх. |
9 |
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, — |
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
12 |
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною. |
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
16 |
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його. |
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів. |
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої. |
21 |
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, — |
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. |
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм! |
26 |
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |
JamesChapter 1 |
ЯковаРозділ 1 |
1 JAMES, a servant of God and of our LORD Jesus Christ, to the twelve tribes which are scattered among the Gentiles, greeting. |
1 |
2 MY brethren, take it as a joy to you when you enter into many and divers temptations; |
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування, |
3 For you know that the trial of faith will increase your patience. |
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. |
4 And let patience be a perfect work, that you may be perfect and entire, lacking nothing. |
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали. |
5 If any of you lack wisdom, let him ask of God, who gives to all men liberally and with grace; and it shall be given him. |
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на. |
6 But let him ask in faith, not doubting. For he who doubts is like the waves of the sea driven by the wind and tossed. |
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер. |
7 Thus let not that man expect that he will receive anything of the LORD. |
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа. |
8 A double-minded man is unstable in all his ways. |
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх. |
9 Let the brother of low estate rejoice because he is exalted. |
9 |
10 Let the rich man rejoice in his humbleness: because as the flower of the grass, so shall he pass away. |
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, — |
11 For as the sun rises with its burning heat and causes the grass to wither, and the flower to fall and its beauty to perish: so also shall the rich man fade away in his ways. |
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх! |
12 Blessed is the man who endures temptations: for when he is tested, he shall receive the crown of life, which God has promised to those who love him. |
12 |
13 Let no man say when he is tempted, I am tempted of God: for God cannot be tempted with evil, neither does he tempt any man: |
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує. |
14 But every man is tempted by his own lust; and he covets and is enticed. |
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною. |
15 Then when lust has conceived, it brings forth sin: and sin when it has matured, brings forth death. |
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть. |
16 Do not err, my beloved brethren. |
16 |
17 Every good and perfect gift is from above, and comes down from the Father of lights, with whom there is no variableness nor shadow of change. |
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни. |
18 It is he, who begot us of his own will with the word of truth, that we should be the firstfruits of his creatures. |
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його. |
19 Therefore, my beloved brethren, let every man be swift to hear, and slow to speak, and slow to anger: |
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів. |
20 For the wrath of man does not bring about the righteousness of God. |
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої. |
21 Wherefore cast away all filthiness, and all the multitude of evil things, and receive with meekness the engrafted word, which is able to save your souls. |
21 |
22 But you be doers of the word, and not hearers only, deceiving your own selves. |
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. |
23 For if any be a hearer of the word, and not a doer, he is like a man who sees his face in a mirror; |
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, — |
24 For he sees himself and goes his way, and forgets how he looked. |
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є. |
25 But whoever looks into the perfect law of liberty, and abides in it, is not merely a hearer of the word which can be forgotten but a doer of the work, and this man shall be blessed in his work. |
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм! |
26 If any man thinks that he ministers to God, and does not control his tongue, he deceives his own heart, and this man's ministry is in vain. |
26 |
27 For a pure and holy ministry before God, the Father, is this, To visit the fatherless and the widows in their affliction, and to keep himself unspotted from the world. |
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу. |