Библия - Обещанное Восстановление

2 Samuel

Chapter 2

1 AND it came to pass after this, that David inquired of the LORD, saying, Shall I go up to one of the cities of Judah? And the LORD said to him, Go up. And David said, Whither shall I go up? And he said, To Hebron.

2 So David went up there, and his two wives also, Ahinoam the Jezreelitess, and Abigail, Nabal's wife, the Carmelite.

3 And David and his men who were with him went up together, every man with his household; and they dwelt in Hebron.

4 And the men of Judah came, and there they anointed David king over the house of Judah. And they told David, saying, It was the men of Jabesh-gilead who buried Saul.

5 And David sent messengers to the men of Jabesh-gilead and said to them, Blessed be you of the LORD, that you have shown this kindness to your lord, even to Saul, and have buried him.

6 And now may the LORD show kindness and truth to you; and I also will requite you this kindness, because you have done this thing.

7 Therefore now let your hands be strengthened and be valiant; for your master Saul is dead, and the house of Judah have anointed me king over them.

8 But Abner the son of Ner, commander of Saul's army, took Ashbashul, the son of Saul, and brought him over to Mahanaim;

9 And made him king over Gilead and over Geshur and over Jezreel and over Ephraim and over Benjamin and over all Israel.

10 Ashbashul Saul's son was forty years old when he began to reign over Israel, and he reigned two years. But the house of Judah followed David.

11 And the time that David was king in Hebron over the house of Judah was seven years and six months.

12 And Abner the son of Ner and the servants of Ashbashul the son of Saul went out from Mahanaim to Gibeon.

13 And Joab the son of Zoriah and the men of David went out and met the young men together in Gibeon; and they sat down, these young men on the one side and the other young men on the other.

14 And Abner said to Joab, Let the young men now arise and play before us. And Joab said, Let them arise.

15 Then there arose and went over by number twelve of the men of Benjamin, who belonged to Ashbashul the son of Saul and twelve of the men of David.

16 And every man caught his fellow by the head, and thrust his sword in the other's side; so they fell down together; therefore they called that place Haklath-zadan, which is in Gibeon.

17 And there was a very fierce battle that day; and Abner was defeated, and the men of Israel, before the servants of David.

18 And there were three sons of Zoriah there, Joab, Abishai, and Ashael; and Ashael was as swift of foot as a desert gazelle.

19 And Ashael pursued Abner; and he turned not to the right hand nor to the left as he followed Abner.

20 Then Abner looked behind him and said, Is that you, Ashael? And he answered, It is I.

21 And Abner said to him, Turn aside to your right hand or to your left, and seize one of the young men and take for yourself his armor. But Ashael would not turn aside from following him.

22 And Abner spoke again to Ashael, to turn from following him, saying, Turn from following me, lest I smite you and throw you on the ground; how then could I lift up my face and look at Joab your brother.

23 But he refused to turn; therefore Abner smote him with the end of the spear upon his breast, and the spear came out at his back; and he fell down there and died in the same place; and all who came to the place where Ashael fell down and died stood still.

24 Then Joab and Abishai arose and pursued Abner; and the sun went down when they came to lake Giboath which lies before Giah by the way of the wilderness of Gibeon.

25 And the Benjamites gathered themselves together behind Abner, and became one company, and stood on the top of a hill.

26 Then Abner called to Joab and said, Shall the sword devour forever? Do you not know that there will be bitterness in the end? How long will it be then before you bid the people return from following their brethren?

27 And Joab said, As the LORD lives, unless you had spoken, surely in the morning I would have let the people give up every one from pursuing his brother.

28 So Joab blew the trumpet, and all the people stood still and pursued Israel no more, neither did they fight any more.

29 And Abner and his men walked all that night in the desert, and crossed the Jordan, and went toward Geshur, and they came to Mahanaim.

30 And Joab returned from following Abner; and when he had gathered all the people together and they were numbered, there were twelve wounded of David's men, and Ashael was dead.

31 But the men of David had slain of Benjamin and of Abner, three hundred and sixty men.

32 And they took Ashael and buried him in the sepulchre of his father in Beth-lehem. And Joab and his men marched all night, and the day dawned upon them at Hebron.

2-а Самуїлова

Розділ 2

1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“

2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.

3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.

4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.

5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!

6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.

7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.

8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.

9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.

10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.

11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.

12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.

13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.

14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.

15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.

16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.

17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.

18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.

19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.

20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.

21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.

22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“

23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.

24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.

25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.

26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“

27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.

28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.

29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.

30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.

31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.

32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

2 Samuel Chapter 2	2-а Самуїлова Розділ 2
1 AND it came to pass after this, that David inquired of the LORD, saying, Shall I go up to one of the cities of Judah? And the LORD said to him, Go up. And David said, Whither shall I go up? And he said, To Hebron.	1 І сталося пото́му, і запита́вся Давид Господа, говорячи: „Чи йти мені в одне з Юдиних міст?“ А Господь відказав йому: „Іди!“ І сказав Давид: „Куди я піду́?“ А Він відказав: „У Хевро́н!“
2 So David went up there, and his two wives also, Ahinoam the Jezreelitess, and Abigail, Nabal's wife, the Carmelite.	2 І ввійшов туди Давид, а також дві жі́нки його: їзреелі́тка Ахіно́ам та Авіґа́їл, коли́шня жінка кармеля́нииа Нава́ла.
3 And David and his men who were with him went up together, every man with his household; and they dwelt in Hebron.	3 І людей своїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, і вони осі́лися по хевро́нських міста́х.
4 And the men of Judah came, and there they anointed David king over the house of Judah. And they told David, saying, It was the men of Jabesh-gilead who buried Saul.	4 І посхо́дилися Юдині му́жі, і пома́зали там Давида царем над Юдиним домом. А Давидові розповіли́, кажучи: „Люди ґілеа́дського Яве́шу похова́ли Саула“.
5 And David sent messengers to the men of Jabesh-gilead and said to them, Blessed be you of the LORD, that you have shown this kindness to your lord, even to Saul, and have buried him.	5 І послав Давид людей до ґілеа́дського Яве́шу, і сказав до них: „Благослове́нні ви для Господа, що зробили цю милість із своїм паном, із Саулом, та похова́ли його́!
6 And now may the LORD show kindness and truth to you; and I also will requite you this kindness, because you have done this thing.	6 А тепер нехай Господь зро́бить вам милість та правду, і я теж зроблю́ вам те добро за те, що ви зроби́ли цю річ.
7 Therefore now let your hands be strengthened and be valiant; for your master Saul is dead, and the house of Judah have anointed me king over them.	7 А тепер нехай зміцня́ться ваші руки, і бу́дьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім пома́зав мене царем над собою“.
8 But Abner the son of Ner, commander of Saul's army, took Ashbashul, the son of Saul, and brought him over to Mahanaim;	8 А Авне́р, Не́рів син, провідни́к Саулового війська, узяв Іш-Бо́шета, Саулового сина, та й привів його до Маханаїму.
9 And made him king over Gilead and over Geshur and over Jezreel and over Ephraim and over Benjamin and over all Israel.	9 І він настанови́в його царем над Ґілеадом, і над Ашуре́янином, і над Їзрее́лем, і над Єфремом, і над Веніямином, і над усім Ізраїлем.
10 Ashbashul Saul's son was forty years old when he began to reign over Israel, and he reigned two years. But the house of Judah followed David.	10 Іш-Бо́шет, Саулів син, був віку сорока́ літ, коли зацарюва́в над Ізраїлем, і царюва́в два роки, — тільки дім Юди був за Давидом.
11 And the time that David was king in Hebron over the house of Judah was seven years and six months.	11 А число днів, що Давид був царем у Хевро́ні над Юдиним домом, — сім літ і шість місяців.
12 And Abner the son of Ner and the servants of Ashbashul the son of Saul went out from Mahanaim to Gibeon.	12 І вийшов Авне́р, Нерів син, та слу́ги Іш-Бо́шета, Саулового сина, з Маханаїму до Ґів'ону.
13 And Joab the son of Zoriah and the men of David went out and met the young men together in Gibeon; and they sat down, these young men on the one side and the other young men on the other.	13 А Йоа́в, син Церуї, та Давидові слу́ги вийшли й зустрі́ли їх ра́зом при ґів'онському ста́ві. І засіли вони — ті з того бо́ку ставу, а ті з цього боку ста́ву.
14 And Abner said to Joab, Let the young men now arise and play before us. And Joab said, Let them arise.	14 І сказав Авне́р до Йоава: „Нехай встануть ці юнаки́, і поба́вляться перед нами!“ І сказав Йоа́в: „Нехай встануть“.
15 Then there arose and went over by number twelve of the men of Benjamin, who belonged to Ashbashul the son of Saul and twelve of the men of David.	15 І встали, і перейшли́ в числі дванадцяти́ для Веніямина та для Іш-Бошета, Саулового сина, та дванадцять із Давидових слуг.
16 And every man caught his fellow by the head, and thrust his sword in the other's side; so they fell down together; therefore they called that place Haklath-zadan, which is in Gibeon.	16 І схопи́ли один о́дного за го́лову, та й всадили свого меча́ до бо́ку один о́дного, — і попадали ра́зом. І назвали ім'я тому місцю: Хелкат-Гаццурім, що в Ґів'о́ні.
17 And there was a very fierce battle that day; and Abner was defeated, and the men of Israel, before the servants of David.	17 І зня́вся того дня дуже жорсто́кий бій, і був побитий Авне́р та Ізраїлеві люди Давидовими слу́гами.
18 And there were three sons of Zoriah there, Joab, Abishai, and Ashael; and Ashael was as swift of foot as a desert gazelle.	18 І були там три сини Церуї: Йоав, і Авішай, і Асаїл. А Асаїл був легки́й в нога́х своїх, як польова́ та газе́ля.
19 And Ashael pursued Abner; and he turned not to the right hand nor to the left as he followed Abner.	19 І гнався Асаїл за Авнером, і не збочував, ані право́руч, ані ліво́руч із погоні за Авнером.
20 Then Abner looked behind him and said, Is that you, Ashael? And he answered, It is I.	20 І оберну́вся Авне́р позад себе й сказав: „Чи це ти, Асаїле?“ А той відказав: „Я“.
21 And Abner said to him, Turn aside to your right hand or to your left, and seize one of the young men and take for yourself his armor. But Ashael would not turn aside from following him.	21 І сказав йому Авне́р: „Збоч собі на правицю свою чи на лівицю свою, і схопи́ собі одно́го із слуг, і візьми́ собі збро́ю його́“. Та не хотів Асаїл спини́ти пого́ні за ним.
22 And Abner spoke again to Ashael, to turn from following him, saying, Turn from following me, lest I smite you and throw you on the ground; how then could I lift up my face and look at Joab your brother.	22 А Авнер знов говорив до Асаїла: „Спини́ся в гонитві за мною! На́що я вб'ю тебе́? І як зведу́ я обличчя своє́ до брата твого́ Йоа́ва?“
23 But he refused to turn; therefore Abner smote him with the end of the spear upon his breast, and the spear came out at his back; and he fell down there and died in the same place; and all who came to the place where Ashael fell down and died stood still.	23 А той відмо́вився спини́тися. І вдарив його Авнер заднім кінце́м списа в живіт, — і спис вийшов ізза́ду його! І впав він там, і помер на місці. І сталося, — кожен, хто прихо́див до того місця, де впав Асаїл та помер, то спинявся.
24 Then Joab and Abishai arose and pursued Abner; and the sun went down when they came to lake Giboath which lies before Giah by the way of the wilderness of Gibeon.	24 І гналися Йоав та Авішай за Авнером. І сонце зайшло, а вони прийшли до згір'я Амма, що навпроти Ґіаху, на дорозі до Ґів'о́нської пустині.
25 And the Benjamites gathered themselves together behind Abner, and became one company, and stood on the top of a hill.	25 І зібралися Веніями́нові сини при Авнері, і склали один відділ, та й спини́лися на верхі́в'ї одно́го взгір'я.
26 Then Abner called to Joab and said, Shall the sword devour forever? Do you not know that there will be bitterness in the end? How long will it be then before you bid the people return from following their brethren?	26 І кликнув Авнер до Йоава й сказав: „Чи за́вжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гірко́та бу́де наоста́нку? І аж доки ти не скажеш наро́дові спини́тися в гонитві за своїми брата́ми?“
27 And Joab said, As the LORD lives, unless you had spoken, surely in the morning I would have let the people give up every one from pursuing his brother.	27 А Йоав відказав: „Як живий Бог, — коли б ти не сказав був іншого, то ще від ра́нку наро́д був би перестав гнатися за братом своїм“.
28 So Joab blew the trumpet, and all the people stood still and pursued Israel no more, neither did they fight any more.	28 І засурми́в Йоав у сурму́, і спини́вся ввесь наро́д, і не гналися вже за Ізраїлем, і більше вже не воюва́ли.
29 And Abner and his men walked all that night in the desert, and crossed the Jordan, and went toward Geshur, and they came to Mahanaim.	29 А Авне́р та люди його йшли сте́пом усю ту ніч, і перейшли Йорда́н, і пройшли ввесь Бітро́н, і прийшли до Махана́їму.
30 And Joab returned from following Abner; and when he had gathered all the people together and they were numbered, there were twelve wounded of David's men, and Ashael was dead.	30 І Йоав вернувся з погоні за Авнером, і зібрав увесь наро́д, і забра́кло з Давидових слуг дев'ятнадцяти́ чоловіка та Асаїла.
31 But the men of David had slain of Benjamin and of Abner, three hundred and sixty men.	31 А Давидові слу́ги побили з Веніямина та з людей Авнера, — три сотні й шістдеся́т чоловіка, що померли.
32 And they took Ashael and buried him in the sepulchre of his father in Beth-lehem. And Joab and his men marched all night, and the day dawned upon them at Hebron.	32 І ви́несли Асаїла, і поховали його в гро́бі батька його́, що в Віфлеємі. І йшли ці́лу ніч Йоав та люди його, а розсвіло́ їм у Хевро́ні.

Old
Testament

New
Testament

2 Samuel

Chapter 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

2 Samuel

Chapter 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

Old Testament

New Testament

2 Samuel

Chapter 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

2 Samuel

Chapter 2

2-а Самуїлова

Розділ 2

Old
Testament

New
Testament