CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Spr. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Die Sprüche Salomos (Sprichwörter)

Kapitel 1

1 Dies sind die1121 Sprüche4912 Salomos8010, des Königs4428 Israels3478, Davids1732 Sohns,

2 zu lernen3045 Weisheit2451 und Zucht4148, Verstand995,

3 Klugheit4148, Gerechtigkeit6664, Recht4941 und Schlecht4339,

4 daß die Albernen witzig und5414 die Jünglinge5288 vernünftig1847 und vorsichtig werden4209.

5 Wer weise2450 ist, der höret zu8085 und bessert3254 sich3948; und wer verständig995 ist, der läßt7069 ihm raten8458,

6 daß995 er vernehme die Sprüche4912 und ihre Deutung4426, die Lehre1697 der Weisen2450 und ihre Beispiele2420.

7 Des HErrn3068 Furcht3374 ist Anfang7225 zu lernen. Die Ruchlosen191 verachten936 Weisheit1847 und Zucht4148.

8 Mein Kind gehorche8085 der Zucht4148 deines Vaters1 und1121 verlaß5203 nicht das Gebot8451 deiner Mutter517!

9 Denn solches ist ein schöner2580 Schmuck3880 deinem Haupt7218 und eine Kette6060 an deinem Halse.

10 Mein Kind, wenn dich die bösen Buben1121 locken6601, so folge nicht14!

11 Wenn sie6845 sagen559: Gehe3212 mit uns, wir wollen auf Blut1818 lauern693 und den Unschuldigen5355 ohne Ursache2600 nachstellen;

12 wir wollen sie lebendig2416 verschlingen1104 wie die Hölle, und die Frommen8549, als die hinunter in die Grube7585 fahren3381;

13 wir wollen groß Gut1952 finden4672; wir wollen unsere Häuser1004 mit Raube füllen4390;

14 wage es mit8432 uns1486; es soll unser5307 aller ein259 Beutel3599 sein:

15 mein Kind1121, wandle den Weg3212 nicht mit ihnen; wehre4513 deinem Fuß7272 von ihrem Pfad5410!

16 Denn ihre Füße7272 laufen7323 zum Bösen7451 und eilen4116, Blut1818 zu vergießen8210.

17 Denn es ist2600 vergeblich, das Netz7568 auswerfen2219 vor den Augen5869 der Vögel.

18 Auch lauern693 sie6845 selbst untereinander auf ihr Blut1818, und stellet einer dem andern nach dem Leben5315.

19 Also tun734 alle Geizigen, daß einer dem andern das Leben5315 nimmt3947.

20 Die Weisheit2454 klagt7442 draußen2351 und5414 läßt sich hören auf6963 den Gassen7339.

21 Sie7121 ruft in der Tür6607 am Tor8179 vorne unter dem Volk; sie7218 redet559 ihre Worte561 in der Stadt5892:

22 Wie lange6612 wollt ihr Albernen albern sein und die Spötter3887 Lust2530 zu Spötterei3944 haben157 und die Ruchlosen3684 die Lehre1847 hassen8130?

23 Kehret euch zu meiner Strafe8433! Siehe, ich will7725 euch heraussagen meinen Geist7307 und5042 euch meine Worte1697 kundtun3045.

24 Weil ich denn rufe7121, und ihr weigert euch3985; ich recke meine Hand3027 aus5186, und niemand achtet drauf,

25 und laßt fahren6544 allen meinen Rat6098 und wollt meiner Strafe8433 nicht14:

26 so will935 ich auch lachen7832 in eurem Unfall343 und euer spotten3932, wenn da kommt, das ihr fürchtet6343,

27 wenn über euch kommt935 wie ein Sturm7722, das ihr935 fürchtet6343, und euer Unfall343 als ein Wetter5492, wenn über euch Angst6869 und Not6695 kommt857.

28 Dann werden sie7121 mir rufen, aber ich werde nicht antworten6030; sie werden mich frühe suchen7836 und nicht finden4672.

29 Darum daß sie hasseten die Lehre1847 und wollten977 des HErrn3068 Furcht3374 nicht haben,

30 wollten meines Rats nicht14 und6098 lästerten5006 alle meine Strafe8433,

31 so sollen sie essen398 von den Früchten6529 ihres Wesens1870 und ihres Rats4156 satt werden7646.

32 Das die Albernen gelüstet4878, tötet sie2026, und der Ruchlosen3684 Glück7962 bringt sie um6.

33 Wer aber mir gehorchet, wird sicher983 bleiben7931 und genug haben8085 und kein Unglück6343 fürchten7451.

Приповiстi

Розділ 1

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“

Die Sprüche Salomos (Sprichwörter)

Kapitel 1

Приповiстi

Розділ 1

1 Dies sind die1121 Sprüche4912 Salomos8010, des Königs4428 Israels3478, Davids1732 Sohns,

1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —

2 zu lernen3045 Weisheit2451 und Zucht4148, Verstand995,

2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,

3 Klugheit4148, Gerechtigkeit6664, Recht4941 und Schlecht4339,

3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,

4 daß die Albernen witzig und5414 die Jünglinge5288 vernünftig1847 und vorsichtig werden4209.

4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.

5 Wer weise2450 ist, der höret zu8085 und bessert3254 sich3948; und wer verständig995 ist, der läßt7069 ihm raten8458,

5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,

6 daß995 er vernehme die Sprüche4912 und ihre Deutung4426, die Lehre1697 der Weisen2450 und ihre Beispiele2420.

6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.

7 Des HErrn3068 Furcht3374 ist Anfang7225 zu lernen. Die Ruchlosen191 verachten936 Weisheit1847 und Zucht4148.

7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.

8 Mein Kind gehorche8085 der Zucht4148 deines Vaters1 und1121 verlaß5203 nicht das Gebot8451 deiner Mutter517!

8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —

9 Denn solches ist ein schöner2580 Schmuck3880 deinem Haupt7218 und eine Kette6060 an deinem Halse.

9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.

10 Mein Kind, wenn dich die bösen Buben1121 locken6601, so folge nicht14!

10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !

11 Wenn sie6845 sagen559: Gehe3212 mit uns, wir wollen auf Blut1818 lauern693 und den Unschuldigen5355 ohne Ursache2600 nachstellen;

11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,

12 wir wollen sie lebendig2416 verschlingen1104 wie die Hölle, und die Frommen8549, als die hinunter in die Grube7585 fahren3381;

12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!

13 wir wollen groß Gut1952 finden4672; wir wollen unsere Häuser1004 mit Raube füllen4390;

13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.

14 wage es mit8432 uns1486; es soll unser5307 aller ein259 Beutel3599 sein:

14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —

15 mein Kind1121, wandle den Weg3212 nicht mit ihnen; wehre4513 deinem Fuß7272 von ihrem Pfad5410!

15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,

16 Denn ihre Füße7272 laufen7323 zum Bösen7451 und eilen4116, Blut1818 zu vergießen8210.

16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

17 Denn es ist2600 vergeblich, das Netz7568 auswerfen2219 vor den Augen5869 der Vögel.

17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:

18 Auch lauern693 sie6845 selbst untereinander auf ihr Blut1818, und stellet einer dem andern nach dem Leben5315.

18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!

19 Also tun734 alle Geizigen, daß einer dem andern das Leben5315 nimmt3947.

19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!

20 Die Weisheit2454 klagt7442 draußen2351 und5414 läßt sich hören auf6963 den Gassen7339.

20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,

21 Sie7121 ruft in der Tür6607 am Tor8179 vorne unter dem Volk; sie7218 redet559 ihre Worte561 in der Stadt5892:

21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:

22 Wie lange6612 wollt ihr Albernen albern sein und die Spötter3887 Lust2530 zu Spötterei3944 haben157 und die Ruchlosen3684 die Lehre1847 hassen8130?

22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?

23 Kehret euch zu meiner Strafe8433! Siehe, ich will7725 euch heraussagen meinen Geist7307 und5042 euch meine Worte1697 kundtun3045.

23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!

24 Weil ich denn rufe7121, und ihr weigert euch3985; ich recke meine Hand3027 aus5186, und niemand achtet drauf,

24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!

25 und laßt fahren6544 allen meinen Rat6098 und wollt meiner Strafe8433 nicht14:

25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!

26 so will935 ich auch lachen7832 in eurem Unfall343 und euer spotten3932, wenn da kommt, das ihr fürchtet6343,

26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.

27 wenn über euch kommt935 wie ein Sturm7722, das ihr935 fürchtet6343, und euer Unfall343 als ein Wetter5492, wenn über euch Angst6869 und Not6695 kommt857.

27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,

28 Dann werden sie7121 mir rufen, aber ich werde nicht antworten6030; sie werden mich frühe suchen7836 und nicht finden4672.

28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —

29 Darum daß sie hasseten die Lehre1847 und wollten977 des HErrn3068 Furcht3374 nicht haben,

29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,

30 wollten meines Rats nicht14 und6098 lästerten5006 alle meine Strafe8433,

30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!

31 so sollen sie essen398 von den Früchten6529 ihres Wesens1870 und ihres Rats4156 satt werden7646.

31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —

32 Das die Albernen gelüstet4878, tötet sie2026, und der Ruchlosen3684 Glück7962 bringt sie um6.

32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!

33 Wer aber mir gehorchet, wird sicher983 bleiben7931 und genug haben8085 und kein Unglück6343 fürchten7451.

33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“