CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 1

1 Sintemal1895 sich‘s2021 viele4183 unterwunden haben, zu1722 stellen die Rede von4012 den Geschichten4229, so unter uns2254 ergangen sind4135,

2 wie2531 uns2254 das3588 gegeben haben3860, die es von575 Anfang746 selbst gesehen845 und2532 Diener5257 des Worts3056 gewesen1096 sind:

3 habe3877 ich‘s auch2504 für gut angesehen1380, nachdem2517 ich‘s alles3956 von Anbeginn509 erkundet habe, daß ich‘s zu dir4671, mein2903 guter Theophilus2321, mit Fleiß199 ordentlich schriebe1125,

4 auf daß2443 du gewissen. Grund803 erfahrest1921 der4012 Lehre3056, in welcher3739 du unterrichtet bist2727.

5 Zu1722 der Zeit2250 Herodes, des846 Königs935 Judäas, war1096 ein5100 Priester2409 von1537 der Ordnung2183 Abia7 mit2532 Namen3686 Zacharias2197 und2532 sein846 Weib1135 von1537 den Töchtern2364 Aarons2, welche hieß3686 Elisabeth1665.

6 Sie waren2258 aber1161 alle3956 beide297 fromm1342 vor1799 GOtt2316 und2532 gingen4198 in1722 allen Geboten1785 und Satzungen1345 des HErrn2962 untadelig273.

7 Und2532 sie846 hatten2258 kein3756 Kind5043, denn2530 Elisabeth1665 war2258 unfruchtbar4723; und2532 waren2258 beide297 wohl4260 betaget.

8 Und1161 es begab1096 sich, da1722 er846 Priesteramts pflegete vor1725 GOtt2316 zur1722 Zeit seiner846 Ordnung5010

9 nach2596 Gewohnheit1485 des Priestertums2405, und an ihm war2975, daß er räuchern sollte2370, ging1525 er in1519 den Tempel3485 des HErrn2962.

10 Und2532 die ganze3956 Menge4128 des Volks2992 war2258 draußen1854 und betete4336 unter der Stunde5610 des Räucherns2368.

11 Es erschien3700 ihm aber1161 der Engel32 des846 HErrn2962 und stund zur1537 rechten1188 Hand am Räuchaltar

12 Und2532 als Zacharias2197 ihn sah1492, erschrak5015 er846, und2532 es kam1968 ihn eine Furcht5401 an1909.

13 Aber1161 der Engel32 sprach2036 zu4314 ihm846: Fürchte5399 dich4671 nicht3361, Zacharias2197; denn1360 dein4675 Gebet1162 ist2532 erhöret, und2532 dein4675 Weib1135 Elisabeth1665 wird dir einen Sohn gebären1080, des846 Namen3686 sollst du Johannes2491 heißen2564.

14 Und2532 du4671 wirst des846 Freude5479 und2532 Wonne20 haben, und2532 viele4183 werden2071 sich1909 seiner Geburt1083 freuen5463.

15 Denn1063 er wird groß3173 sein2071 vor1799 dem HErrn2962. Wein3631 und2532 stark Getränk4608 wird er nicht3364 trinken4095 und2532 er wird noch2089 im1537 Mutterleibe3384 erfüllet werden4130 mit2532 Heiligen40 Geist4151.

16 Und2532 er846 wird der Kinder von Israel2474 viele4183 zu1909 GOtt2316, ihrem HErrn2962, bekehren1994.

17 Und2532 er846 wird vor4281 ihm hergehen im1909 Geist4151 und2532 Kraft1411 des846 Elia2243, zu1722 bekehren1994 die Herzen2588 der Väter3962 zu1722 den Kindern5043 und2532 die Ungläubigen545 zu der Klugheit5428 der Gerechten1342, zuzurichten2090 dem HErrn2962 ein bereit Volk2992.

18 Und2532 Zacharias2197 sprach2036 zu4314 dem Engel32: Wobei soll1722 ich1473 das5124 erkennen1097? Denn1063 ich bin1510 alt4246, und2532 mein3450 Weib1135 ist4260 betagt.

19 Der Engel32 antwortete611 und2532 sprach zu3936 ihm846: Ich1473 bin1510 Gabriel1043, der vor1799 GOtt2316 stehet, und2532 bin gesandt649, mit2532 dir4571 zu4314 reden2036, daß ich2980 dir4671 solches5023 verkündigte2097.

20 Und2532 siehe2400, du wirst verstummen4623 und2532 nicht3361 reden2980 können bis891 auf1519 den3739 Tag, da3739 dies5023 geschehen1096 wird, darum daß du meinen3450 Worten3056 nicht3756 geglaubet hast4100, welche3748 sollen erfüllet4137 werden2071 zu1410 ihrer846 Zeit2250.

21 Und2532 das846 Volk2992 wartete4328 auf1722 Zacharias2197 und2532 verwunderte2296 sich, daß er2258 so lange im1722 Tempel3485 verzog5549.

22 Und1161 da er846 herausging1831, konnte1410 er nicht3756 mit ihnen reden2980. Und2532 sie merkten1921, daß3754 er ein Gesicht3701 gesehen hatte3708 im1722 Tempel3485. Und2532 er winkte1269 ihnen und2532 blieb2258 stumm2974.

23 Und2532 es begab1096. sich848, da5613 die Zeit2250 seines Amtes aus565 war4130, ging er heim3624 in1519 sein Haus.

24 Und1161 nach3326 den5025 Tagen2250 ward sein846 Weib1135 Elisabeth1665 schwanger4815 und2532 verbarg4032 sich1438 fünf4002 Monden und sprach3004:

25 Also3779 hat4160 mir3450 der3739 HErr2962 getan4160 in1722 den444 Tagen2250, da. er mich3427 angesehen hat1896, daß3754 er meine Schmach3681 unter1722 den Menschen von mir nähme851.

26 Und1161 im sechsten1623 Mond ward der5259 Engel32 Gabriel1043 gesandt649 von GOtt2316 in1722 eine Stadt4172 in Galiläa1056, die heißt Nazareth3478,

27 zu4314 einer Jungfrau3933, die3739 vertrauet war3423 einem Manne435 mit Namen3686 Joseph2501 vom1537 Hause3624 David1138; und2532 die Jungfrau3933 hieß3686 Maria3137.

28 Und2532 der Engel32 kam zu4314 ihr846 hinein1525 und sprach2036: Gegrüßet seiest du5463, Holdselige5487! Der HErr2962 ist mit3326 dir4675, du4771 Gebenedeiete unter1722 den Weibern1135.

29 Da sie1298 aber1161 ihn sah, erschrak sie3778 über1909 seine846 Rede3056 und2532 gedachte1260: Welch4217 ein Gruß783 ist das1492?

30 Und2532 der Engel32 sprach2036 zu1063 ihr846: Fürchte5399 dich nicht3361, Maria3137; du hast2147 Gnade5485 bei3844 GOtt2316 funden.

31 Siehe2400; du wirst schwanger4815 werden im1722 Leibe und2532 einen Sohn gebären5088, des2532 Namen3686 sollst du JEsus2424 heißen2564.

32 Der3778 wird groß3173 und2532 ein Sohn des846 Höchsten5310 genannt2564 werden2071, und2532 GOtt2316 der HErr2962 wird ihm846 den Stuhl2362 seines Vaters3962 David1138 geben1325.

33 Und2532 er846 wird ein1519 König sein936 über1909 das932 Haus3624 Jakob2384 ewiglich165, und2532 seines Königreichs wird kein3756 Ende5056 sein.

34 Da1161 sprach2036 Maria3137 zu4314 dem Engel32: Wie4459 soll2071 das5124 zugehen2071, sintemal1893 ich von1097 keinem3756 Manne435 weiß?

35 Der Engel32 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihr846: Der Heilige40 Geist4151 wird über1909 dich4571 kommen1904, und2532 die Kraft1411 des Höchsten5310 wird dich4671 überschatten1982; darum1352 auch2532 das Heilige40, das von1537 dir4675 geboren1080 wird, wird Gottes2316 Sohn genannt werden2564.

36 Und2532 siehe2400, Elisabeth1665, deine4675 Gefreundete, ist2076 auch schwanger4815 mit einem Sohn in1722 ihrem Alter1094 und gehet jetzt im sechsten1623 Mond, die846 im Geschrei ist, daß sie3778 unfruchtbar4723 sei2564.

37 Denn3754 bei3844 GOtt2316 ist101 kein Ding4487 unmöglich.

38 Maria3137 aber1161 sprach2036: Siehe2400, ich bin des HErrn2962 Magd1399; mir3427 geschehe1096, wie2596 du4675 gesagt hast4487. Und2532 der Engel32 schied565 von575 ihr846.

39 Maria3137 aber1161 stund auf450 in1722 den Tagen2250 und1519 ging4198 auf1519 das Gebirge3714 eilends zu3326 der5025 Stadt4172 Juda2455

40 und2532 kam1525 in1519 das Haus3624 des Zacharias2197 und2532 grüßete Elisabeth1665.

41 Und2532 es begab1096 sich, als5613 Elisabeth1665 den Gruß783 Marias3137 hörete, hüpfete das Kind1025 in1722 ihrem Leibe2836. Und2532 Elisabeth1665 ward des846 Heiligen40 Geistes4151 voll4130

42 und2532 rief400 laut3173 und2532 sprach2036: Gebenedeiet bist du4771 unter1722 den Weibern1135, und2532 gebenedeiet ist die Frucht2590 deines4675 Leibes2836.

43 Und2532 woher4159 kommt2064 mir3427 das5124, daß2443 die Mutter3384 meines HErrn2962 zu4314 mir3450 kommt?

44 Siehe2400, da5613 ich die3450 Stimme5456 deines4675 Grußes783 hörete, hüpfete mit1722 Freuden20 das1063 Kind1025 in1519 meinem3450 Leibe2836.

45 Und2532 o selig3107 bist du2980, die du geglaubet hast4100! Denn3754 es846 wird vollendet5050 werden, was dir gesagt ist2071 von3844 dem HErrn2962.

46 Und2532 Maria3137 sprach2036: Meine3450 See LE5590 erhebet den HErrn2962,

47 und2532 mein3450 Geist4151 freuet sich21 Gottes1909, meines3450 Heilandes4990.

48 Denn3754 er hat1914 die Niedrigkeit5014 seiner Magd1399 angesehen. Siehe2400, von575 nun1063 an1909 werden mich3165 selig preisen3106 alle3956 Kindeskinder1074.

49 Denn3754 er846 hat große Dinge3167 an mir3427 getan4160, der da mächtig1415 ist, und2532 des Name3686 heilig40 ist.

50 Und2532 seine846 Barmherzigkeit1656 währet immer für1074 und für1074 bei1519 denen, die ihn846 fürchten5399.

51 Er846 übet4160 Gewalt2904 mit seinem Arm1023 und zerstreuet, die hoffärtig5244 sind1287 in1722 ihres Herzens2588 Sinn1271.

52 Er stößet die Gewaltigen1413 vom575 Stuhl2362 und2532 erhebt5312 die Niedrigen5011.

53 Die Hungrigen3983 füllet er mit Gütern18 und2532 läßt1821 die Reichen4147 leer2756.

54 Er denket der Barmherzigkeit1656 und hilft482 seinem Diener3816 Israel2474 auf,

55 wie2531 er846 geredet hat2980 unsern4314 Vätern3962, Abraham11 und2532 seinem Samen4690 ewiglich1519.

56 Und1161 Maria3137 blieb3306 bei4862 ihr846 bei5616 drei5140 Monden; danach kehrete sie wiederum5290 heim1519.

57 Und1161. Elisabeth1665 kam4130 ihre Zeit5550, daß sie846 gebären5088 sollte; und2532 sie gebar1080 einen Sohn.

58 Und2532 ihre846 Nachbarn4040 und2532 Gefreundeten4773 höreten, daß3754 dar HErr2962 große Barmherzigkeit1656 an ihr846 getan hatte191, und freueten sich4796 mit3326 ihr846.

59 Und2532 es begab1096 sich, am achten3590 Tage2250 kamen2064 sie846, zu1722 beschneiden4059 das1909 Kindlein3813, und2532 hießen2564 ihn846 nach seinem Vater3962 Zacharias2197

60 Aber seine846 Mutter3384 antwortete611 und2532 sprach2036: Mitnichten3780, sondern235 er soll Johannes2491 heißen2564!

61 Und2532 sie sprachen2036 zu4314 ihr2564: Ist2076 doch niemand3762 in1722 deiner4675 Freundschaft4772, der3739 also5129 heiße3686.

62 Und1161 sie302 winkten1770 seinem Vater3962 wie er846 ihn846 wollte2309 heißen2564 lassen.

63 Und2532 er846 forderte154 ein Täfelein4093, schrieb1125 und2532 sprach3004: Er heißt Johannes2491. Und sie verwunderten2296 sich alle3956.

64 Und1161 alsbald3916 ward sein846 Mund4750 und2532 seine846 Zunge1100 aufgetan455, und2532 redete2980 und lobete GOtt2316.

65 Und2532 es846 kam eine Furcht5401 über1909 alle3956 Nachbarn und2532 diese5023 Geschichte4487 ward1096 ruchbar1255 auf1722 dem ganzen3956 jüdischen2449 Gebirge3714.

66 Und2532 alle3956, die es höreten, nahmen‘s zu1722 Herzen2588 und2532 sprachen3004: Was5101, meinest du191, will5087 aus dem Kindlein3813 werden2071? Denn686 die Hand5495 des846 HErrn2962 war2258 mit3326 ihm5124.

67 Und2532 sein Vater3962 Zacharias2197 ward des846 Heiligen40 Geistes4151 voll4130, weissagte4395 und2532 sprach3004:

68 Gelobet2128 sei der HErr2962, der GOtt2316 Israels2474; denn3754 er hat4160 besucht1980 und2532 erlöset sein Volk;

69 und2532 hat uns2254 aufgerichtet1453 ein Horn2768 des Heils4991 in1722 dem Hause3624 seines Dieners3816 David1138.

70 Als er vorzeiten geredet hat2980 durch1223 den3588 Mund4750 seiner2531 heiligen40 Propheten4396:

71 daß er uns2257 errettete4991 von1537 unsern Feinden2190 und2532 von1537 der Hand5495 aller3956, die uns hassen3404,

72 und2532 die Barmherzigkeit1656 erzeigete unsern3326 Vätern3962 und gedächte3415 an seinen heiligen40 Bund1242

73 und an den3739 Eid3727, den er geschworen hat3660 unserm Vater3962 Abraham11, uns2257 zu4314 geben,

74 daß wir2254, erlöset aus1537 der Hand5495 unserer Feinde2190, ihm846 dieneten ohne Furcht870 unser2257 Leben lang

75 in1722 Heiligkeit3742 und2532 Gerechtigkeit1343, die ihm846 gefällig ist1799.

76 Und2532 du4771, Kindlein3813, wirst ein Prophet4396 des846 Höchsten5310 heißen2564; du wirst vor4253 dem HErrn2962 hergehen, daß du seinen Weg3598 bereitest2090

77 und Erkenntnis1108 des846 Heils4991 gebest1325 seinem Volk2992, die846 da ist in1722 Vergebung859 ihrer Sünden266,

78 durch1223 die3739 herzliche4698 Barmherzigkeit1656 unsers Gottes2316, durch welche uns2257 besucht1980 hat der Aufgang395 aus1537 der Höhe5311,

79 auf1519 daß er erscheine2014 denen, die da sitzen2521 in1722 Finsternis4655 und2532 Schatten4639 des Todes2288 und richte2720 unsere2257 Füße4228 auf den Weg3598 des Friedens1515.

80 Und1161 das Kindlein3813 wuchs837 und2532 ward stark2901 im Geist4151 und2532 war2258 in1722 der Wüste2048, bis2193 daß2250 er846 sollte hervortreten323 vor4314 das Volk Israel2474.

Вiд Луки

Розділ 1

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 1

Вiд Луки

Розділ 1

1 Sintemal1895 sich‘s2021 viele4183 unterwunden haben, zu1722 stellen die Rede von4012 den Geschichten4229, so unter uns2254 ergangen sind4135,

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

2 wie2531 uns2254 das3588 gegeben haben3860, die es von575 Anfang746 selbst gesehen845 und2532 Diener5257 des Worts3056 gewesen1096 sind:

2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

3 habe3877 ich‘s auch2504 für gut angesehen1380, nachdem2517 ich‘s alles3956 von Anbeginn509 erkundet habe, daß ich‘s zu dir4671, mein2903 guter Theophilus2321, mit Fleiß199 ordentlich schriebe1125,

3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

4 auf daß2443 du gewissen. Grund803 erfahrest1921 der4012 Lehre3056, in welcher3739 du unterrichtet bist2727.

4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

5 Zu1722 der Zeit2250 Herodes, des846 Königs935 Judäas, war1096 ein5100 Priester2409 von1537 der Ordnung2183 Abia7 mit2532 Namen3686 Zacharias2197 und2532 sein846 Weib1135 von1537 den Töchtern2364 Aarons2, welche hieß3686 Elisabeth1665.

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

6 Sie waren2258 aber1161 alle3956 beide297 fromm1342 vor1799 GOtt2316 und2532 gingen4198 in1722 allen Geboten1785 und Satzungen1345 des HErrn2962 untadelig273.

6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

7 Und2532 sie846 hatten2258 kein3756 Kind5043, denn2530 Elisabeth1665 war2258 unfruchtbar4723; und2532 waren2258 beide297 wohl4260 betaget.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

8 Und1161 es begab1096 sich, da1722 er846 Priesteramts pflegete vor1725 GOtt2316 zur1722 Zeit seiner846 Ordnung5010

8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

9 nach2596 Gewohnheit1485 des Priestertums2405, und an ihm war2975, daß er räuchern sollte2370, ging1525 er in1519 den Tempel3485 des HErrn2962.

9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

10 Und2532 die ganze3956 Menge4128 des Volks2992 war2258 draußen1854 und betete4336 unter der Stunde5610 des Räucherns2368.

10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

11 Es erschien3700 ihm aber1161 der Engel32 des846 HErrn2962 und stund zur1537 rechten1188 Hand am Räuchaltar

11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

12 Und2532 als Zacharias2197 ihn sah1492, erschrak5015 er846, und2532 es kam1968 ihn eine Furcht5401 an1909.

12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

13 Aber1161 der Engel32 sprach2036 zu4314 ihm846: Fürchte5399 dich4671 nicht3361, Zacharias2197; denn1360 dein4675 Gebet1162 ist2532 erhöret, und2532 dein4675 Weib1135 Elisabeth1665 wird dir einen Sohn gebären1080, des846 Namen3686 sollst du Johannes2491 heißen2564.

13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

14 Und2532 du4671 wirst des846 Freude5479 und2532 Wonne20 haben, und2532 viele4183 werden2071 sich1909 seiner Geburt1083 freuen5463.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

15 Denn1063 er wird groß3173 sein2071 vor1799 dem HErrn2962. Wein3631 und2532 stark Getränk4608 wird er nicht3364 trinken4095 und2532 er wird noch2089 im1537 Mutterleibe3384 erfüllet werden4130 mit2532 Heiligen40 Geist4151.

15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

16 Und2532 er846 wird der Kinder von Israel2474 viele4183 zu1909 GOtt2316, ihrem HErrn2962, bekehren1994.

16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

17 Und2532 er846 wird vor4281 ihm hergehen im1909 Geist4151 und2532 Kraft1411 des846 Elia2243, zu1722 bekehren1994 die Herzen2588 der Väter3962 zu1722 den Kindern5043 und2532 die Ungläubigen545 zu der Klugheit5428 der Gerechten1342, zuzurichten2090 dem HErrn2962 ein bereit Volk2992.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

18 Und2532 Zacharias2197 sprach2036 zu4314 dem Engel32: Wobei soll1722 ich1473 das5124 erkennen1097? Denn1063 ich bin1510 alt4246, und2532 mein3450 Weib1135 ist4260 betagt.

18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

19 Der Engel32 antwortete611 und2532 sprach zu3936 ihm846: Ich1473 bin1510 Gabriel1043, der vor1799 GOtt2316 stehet, und2532 bin gesandt649, mit2532 dir4571 zu4314 reden2036, daß ich2980 dir4671 solches5023 verkündigte2097.

19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

20 Und2532 siehe2400, du wirst verstummen4623 und2532 nicht3361 reden2980 können bis891 auf1519 den3739 Tag, da3739 dies5023 geschehen1096 wird, darum daß du meinen3450 Worten3056 nicht3756 geglaubet hast4100, welche3748 sollen erfüllet4137 werden2071 zu1410 ihrer846 Zeit2250.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

21 Und2532 das846 Volk2992 wartete4328 auf1722 Zacharias2197 und2532 verwunderte2296 sich, daß er2258 so lange im1722 Tempel3485 verzog5549.

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

22 Und1161 da er846 herausging1831, konnte1410 er nicht3756 mit ihnen reden2980. Und2532 sie merkten1921, daß3754 er ein Gesicht3701 gesehen hatte3708 im1722 Tempel3485. Und2532 er winkte1269 ihnen und2532 blieb2258 stumm2974.

22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

23 Und2532 es begab1096. sich848, da5613 die Zeit2250 seines Amtes aus565 war4130, ging er heim3624 in1519 sein Haus.

23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

24 Und1161 nach3326 den5025 Tagen2250 ward sein846 Weib1135 Elisabeth1665 schwanger4815 und2532 verbarg4032 sich1438 fünf4002 Monden und sprach3004:

24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 Also3779 hat4160 mir3450 der3739 HErr2962 getan4160 in1722 den444 Tagen2250, da. er mich3427 angesehen hat1896, daß3754 er meine Schmach3681 unter1722 den Menschen von mir nähme851.

25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

26 Und1161 im sechsten1623 Mond ward der5259 Engel32 Gabriel1043 gesandt649 von GOtt2316 in1722 eine Stadt4172 in Galiläa1056, die heißt Nazareth3478,

26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

27 zu4314 einer Jungfrau3933, die3739 vertrauet war3423 einem Manne435 mit Namen3686 Joseph2501 vom1537 Hause3624 David1138; und2532 die Jungfrau3933 hieß3686 Maria3137.

27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

28 Und2532 der Engel32 kam zu4314 ihr846 hinein1525 und sprach2036: Gegrüßet seiest du5463, Holdselige5487! Der HErr2962 ist mit3326 dir4675, du4771 Gebenedeiete unter1722 den Weibern1135.

28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

29 Da sie1298 aber1161 ihn sah, erschrak sie3778 über1909 seine846 Rede3056 und2532 gedachte1260: Welch4217 ein Gruß783 ist das1492?

29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

30 Und2532 der Engel32 sprach2036 zu1063 ihr846: Fürchte5399 dich nicht3361, Maria3137; du hast2147 Gnade5485 bei3844 GOtt2316 funden.

30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

31 Siehe2400; du wirst schwanger4815 werden im1722 Leibe und2532 einen Sohn gebären5088, des2532 Namen3686 sollst du JEsus2424 heißen2564.

31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

32 Der3778 wird groß3173 und2532 ein Sohn des846 Höchsten5310 genannt2564 werden2071, und2532 GOtt2316 der HErr2962 wird ihm846 den Stuhl2362 seines Vaters3962 David1138 geben1325.

32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

33 Und2532 er846 wird ein1519 König sein936 über1909 das932 Haus3624 Jakob2384 ewiglich165, und2532 seines Königreichs wird kein3756 Ende5056 sein.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

34 Da1161 sprach2036 Maria3137 zu4314 dem Engel32: Wie4459 soll2071 das5124 zugehen2071, sintemal1893 ich von1097 keinem3756 Manne435 weiß?

34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

35 Der Engel32 antwortete611 und2532 sprach2036 zu ihr846: Der Heilige40 Geist4151 wird über1909 dich4571 kommen1904, und2532 die Kraft1411 des Höchsten5310 wird dich4671 überschatten1982; darum1352 auch2532 das Heilige40, das von1537 dir4675 geboren1080 wird, wird Gottes2316 Sohn genannt werden2564.

35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

36 Und2532 siehe2400, Elisabeth1665, deine4675 Gefreundete, ist2076 auch schwanger4815 mit einem Sohn in1722 ihrem Alter1094 und gehet jetzt im sechsten1623 Mond, die846 im Geschrei ist, daß sie3778 unfruchtbar4723 sei2564.

36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Denn3754 bei3844 GOtt2316 ist101 kein Ding4487 unmöglich.

37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

38 Maria3137 aber1161 sprach2036: Siehe2400, ich bin des HErrn2962 Magd1399; mir3427 geschehe1096, wie2596 du4675 gesagt hast4487. Und2532 der Engel32 schied565 von575 ihr846.

38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

39 Maria3137 aber1161 stund auf450 in1722 den Tagen2250 und1519 ging4198 auf1519 das Gebirge3714 eilends zu3326 der5025 Stadt4172 Juda2455

39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

40 und2532 kam1525 in1519 das Haus3624 des Zacharias2197 und2532 grüßete Elisabeth1665.

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

41 Und2532 es begab1096 sich, als5613 Elisabeth1665 den Gruß783 Marias3137 hörete, hüpfete das Kind1025 in1722 ihrem Leibe2836. Und2532 Elisabeth1665 ward des846 Heiligen40 Geistes4151 voll4130

41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

42 und2532 rief400 laut3173 und2532 sprach2036: Gebenedeiet bist du4771 unter1722 den Weibern1135, und2532 gebenedeiet ist die Frucht2590 deines4675 Leibes2836.

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

43 Und2532 woher4159 kommt2064 mir3427 das5124, daß2443 die Mutter3384 meines HErrn2962 zu4314 mir3450 kommt?

43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 Siehe2400, da5613 ich die3450 Stimme5456 deines4675 Grußes783 hörete, hüpfete mit1722 Freuden20 das1063 Kind1025 in1519 meinem3450 Leibe2836.

44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

45 Und2532 o selig3107 bist du2980, die du geglaubet hast4100! Denn3754 es846 wird vollendet5050 werden, was dir gesagt ist2071 von3844 dem HErrn2962.

45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

46 Und2532 Maria3137 sprach2036: Meine3450 See LE5590 erhebet den HErrn2962,

46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

47 und2532 mein3450 Geist4151 freuet sich21 Gottes1909, meines3450 Heilandes4990.

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 Denn3754 er hat1914 die Niedrigkeit5014 seiner Magd1399 angesehen. Siehe2400, von575 nun1063 an1909 werden mich3165 selig preisen3106 alle3956 Kindeskinder1074.

48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

49 Denn3754 er846 hat große Dinge3167 an mir3427 getan4160, der da mächtig1415 ist, und2532 des Name3686 heilig40 ist.

49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

50 Und2532 seine846 Barmherzigkeit1656 währet immer für1074 und für1074 bei1519 denen, die ihn846 fürchten5399.

50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

51 Er846 übet4160 Gewalt2904 mit seinem Arm1023 und zerstreuet, die hoffärtig5244 sind1287 in1722 ihres Herzens2588 Sinn1271.

51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

52 Er stößet die Gewaltigen1413 vom575 Stuhl2362 und2532 erhebt5312 die Niedrigen5011.

52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

53 Die Hungrigen3983 füllet er mit Gütern18 und2532 läßt1821 die Reichen4147 leer2756.

53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

54 Er denket der Barmherzigkeit1656 und hilft482 seinem Diener3816 Israel2474 auf,

54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

55 wie2531 er846 geredet hat2980 unsern4314 Vätern3962, Abraham11 und2532 seinem Samen4690 ewiglich1519.

55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

56 Und1161 Maria3137 blieb3306 bei4862 ihr846 bei5616 drei5140 Monden; danach kehrete sie wiederum5290 heim1519.

56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

57 Und1161. Elisabeth1665 kam4130 ihre Zeit5550, daß sie846 gebären5088 sollte; und2532 sie gebar1080 einen Sohn.

57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

58 Und2532 ihre846 Nachbarn4040 und2532 Gefreundeten4773 höreten, daß3754 dar HErr2962 große Barmherzigkeit1656 an ihr846 getan hatte191, und freueten sich4796 mit3326 ihr846.

58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

59 Und2532 es begab1096 sich, am achten3590 Tage2250 kamen2064 sie846, zu1722 beschneiden4059 das1909 Kindlein3813, und2532 hießen2564 ihn846 nach seinem Vater3962 Zacharias2197

59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

60 Aber seine846 Mutter3384 antwortete611 und2532 sprach2036: Mitnichten3780, sondern235 er soll Johannes2491 heißen2564!

60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

61 Und2532 sie sprachen2036 zu4314 ihr2564: Ist2076 doch niemand3762 in1722 deiner4675 Freundschaft4772, der3739 also5129 heiße3686.

61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

62 Und1161 sie302 winkten1770 seinem Vater3962 wie er846 ihn846 wollte2309 heißen2564 lassen.

62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

63 Und2532 er846 forderte154 ein Täfelein4093, schrieb1125 und2532 sprach3004: Er heißt Johannes2491. Und sie verwunderten2296 sich alle3956.

63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

64 Und1161 alsbald3916 ward sein846 Mund4750 und2532 seine846 Zunge1100 aufgetan455, und2532 redete2980 und lobete GOtt2316.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

65 Und2532 es846 kam eine Furcht5401 über1909 alle3956 Nachbarn und2532 diese5023 Geschichte4487 ward1096 ruchbar1255 auf1722 dem ganzen3956 jüdischen2449 Gebirge3714.

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

66 Und2532 alle3956, die es höreten, nahmen‘s zu1722 Herzen2588 und2532 sprachen3004: Was5101, meinest du191, will5087 aus dem Kindlein3813 werden2071? Denn686 die Hand5495 des846 HErrn2962 war2258 mit3326 ihm5124.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

67 Und2532 sein Vater3962 Zacharias2197 ward des846 Heiligen40 Geistes4151 voll4130, weissagte4395 und2532 sprach3004:

67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 Gelobet2128 sei der HErr2962, der GOtt2316 Israels2474; denn3754 er hat4160 besucht1980 und2532 erlöset sein Volk;

68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 und2532 hat uns2254 aufgerichtet1453 ein Horn2768 des Heils4991 in1722 dem Hause3624 seines Dieners3816 David1138.

69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

70 Als er vorzeiten geredet hat2980 durch1223 den3588 Mund4750 seiner2531 heiligen40 Propheten4396:

70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

71 daß er uns2257 errettete4991 von1537 unsern Feinden2190 und2532 von1537 der Hand5495 aller3956, die uns hassen3404,

71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 und2532 die Barmherzigkeit1656 erzeigete unsern3326 Vätern3962 und gedächte3415 an seinen heiligen40 Bund1242

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 und an den3739 Eid3727, den er geschworen hat3660 unserm Vater3962 Abraham11, uns2257 zu4314 geben,

73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

74 daß wir2254, erlöset aus1537 der Hand5495 unserer Feinde2190, ihm846 dieneten ohne Furcht870 unser2257 Leben lang

74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 in1722 Heiligkeit3742 und2532 Gerechtigkeit1343, die ihm846 gefällig ist1799.

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Und2532 du4771, Kindlein3813, wirst ein Prophet4396 des846 Höchsten5310 heißen2564; du wirst vor4253 dem HErrn2962 hergehen, daß du seinen Weg3598 bereitest2090

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

77 und Erkenntnis1108 des846 Heils4991 gebest1325 seinem Volk2992, die846 da ist in1722 Vergebung859 ihrer Sünden266,

77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

78 durch1223 die3739 herzliche4698 Barmherzigkeit1656 unsers Gottes2316, durch welche uns2257 besucht1980 hat der Aufgang395 aus1537 der Höhe5311,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 auf1519 daß er erscheine2014 denen, die da sitzen2521 in1722 Finsternis4655 und2532 Schatten4639 des Todes2288 und richte2720 unsere2257 Füße4228 auf den Weg3598 des Friedens1515.

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

80 Und1161 das Kindlein3813 wuchs837 und2532 ward stark2901 im Geist4151 und2532 war2258 in1722 der Wüste2048, bis2193 daß2250 er846 sollte hervortreten323 vor4314 das Volk Israel2474.

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.