Библия - Обещанное Восстановление

以賽亞書

第57章

1 義人死亡，無人放在心上；慈悲［merciful］人被收去，無人思念這義人被收去是免了將來的禍患。

2 他們必［shall］得進入［into］平安；他們必［they shall］在床上［beds］安歇，各人是素行正直的［each one walking in his uprightness］。

3 你們這些巫婆的兒子，姦夫與淫婦［and the whore］的種子，都要前來。

4 你們向誰戲笑？向誰張口吐舌呢？你們豈不是叛逆的兒女，虛謊的種類，

5 在各青翠樹下與偶像自焚［Enflaming yourselves with idols］，在石穴下的諸谷［valleys under the clifts of the rocks］殺了兒女呢？

6 在河［stream］中光滑石頭裏有你的分；它們［they］就是你所得的分。你也向它們［them］澆了奠祭，獻了素祭［meat offering］。在這些事上，我焉能得安慰呢［Should I receive comfort in these］？

7 你在高而又高的山上安設你的床［thy bed］；你［thou］就是［even］上那裏去獻祭。

8 你又［also］在門後，在門框後，立起你的紀念。你［thou］寧向外人赤露，也不向我［than me］，並且［and］上去；你［thou］擴張你的床［thy bed］，又與他們立約；你在那裏看見他們的床就甚喜愛。

9 你把油帶到王那裏，又多加香料，打發使者往遠方去，自貶［debase］直到地獄［hell］。

10 你因路遠疲倦；卻不說：這是枉然；你以為尋得你手的命［found life of thine hand］；所以不覺愁苦［grieved］。

11 你怕誰？因誰恐懼？竟說謊，不記念我，又不將這事放在心上。我不是自古［of old］閉口不言，你不怕我［thou fearest me not］嗎？

12 我要指明你的公義和你所行的［and thy works］；它們［they］都必與你無益。

13 你哀求的時候，讓與你同群的［thy companies］拯救你吧；風卻［but］要把他們颳去［away］；虛空要抓住他們［vanity shall take them］。但那投靠我的必得地土，必承受我的聖山為業；

14 耶和華要說：你們修築修築，預備道路，將絆腳石從我百姓的路中除掉。

15 因［For］那至高至上、住在永遠［inhabiteth eternity］、名為聖者的如此說：我住在既高且聖的所在［high and holy place］，也與心靈痛悔謙卑的人同居，要使謙卑人的靈甦醒，也使痛悔人的心甦醒。

16 我必不永遠相爭，也不長久發怒；恐怕我所造的人與靈性都必絕了［fail］。

17 因他貪婪的罪孽，我曾［was］發怒擊打他；我自藏［hid me］發怒，他卻仍然隨心背道。

18 我看見他所行的道，也要醫治他；又要引導他，使他和那一同傷心的人再得安慰。

19 我造就嘴唇的果子；願平安康泰歸與遠處的人，也歸與近處的人；並且我要醫治他，這是耶和華說的。

20 唯獨惡人，好像翻騰的海，不得安息［rest］的時候［when］，其中的水就湧出污穢和淤泥來。

21 我的神說：惡人必不得平安。

Iсая

Розділ 57

1 Праведний умирає, і немає ніко́го, хто б узяв це до серця, і му́жі побожні беру́ться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, — що від зла забира́ється праведний з світу!

2 Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

3 Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, —

4 над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні,

5 ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами?

6 У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду?

7 На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви.

8 І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш.

9 І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу.

10 Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла.

11 І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

12 Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі!

13 Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить!

14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́!

15 Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!

16 Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив.

17 Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́.

18 Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним.

19 Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його.

20 А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють.

21 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь!

以賽亞書第57章	Iсая Розділ 57
1 義人死亡，無人放在心上；慈悲［merciful］人被收去，無人思念這義人被收去是免了將來的禍患。	1 Праведний умирає, і немає ніко́го, хто б узяв це до серця, і му́жі побожні беру́ться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, — що від зла забира́ється праведний з світу!
2 他們必［shall］得進入［into］平安；他們必［they shall］在床上［beds］安歇，各人是素行正直的［each one walking in his uprightness］。	2 Він відходить із ми́ром; на ло́жах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
3 你們這些巫婆的兒子，姦夫與淫婦［and the whore］的種子，都要前來。	3 Та набли́зьтесь сюди́, ви сини чарівни́ці, насі́ння чужоло́жникове та блудни́ці, —
4 你們向誰戲笑？向誰張口吐舌呢？你們豈不是叛逆的兒女，虛謊的種類，	4 над ким розкошу́єте ви, над ким розкриваєте ро́та, висовуєте язика́? Хіба ви не діти пере́ступу, насіння брехні,
5 在各青翠樹下與偶像自焚［Enflaming yourselves with idols］，在石穴下的諸谷［valleys under the clifts of the rocks］殺了兒女呢？	5 ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами?
6 在河［stream］中光滑石頭裏有你的分；它們［they］就是你所得的分。你也向它們［them］澆了奠祭，獻了素祭［meat offering］。在這些事上，我焉能得安慰呢［Should I receive comfort in these］？	6 У гладе́ньких камі́ннях потоку твій у́діл, — вони, вони доля твоя! І їм ти лила́ жертву ли́ту, хлібну жертву прино́сила! Чи цим Я заспоко́єний буду?
7 你在高而又高的山上安設你的床［thy bed］；你［thou］就是［even］上那裏去獻祭。	7 На горі на високій та ви́суненій ти поставила ложе своє, і туди ти прихо́диш прино́сити жертви.
8 你又［also］在門後，在門框後，立起你的紀念。你［thou］寧向外人赤露，也不向我［than me］，並且［and］上去；你［thou］擴張你的床［thy bed］，又與他們立約；你在那裏看見他們的床就甚喜愛。	8 І ти за двери́ма й одві́рком кладеш свого па́м'ятника культово́го, бо ти відступила від Мене, обнажа́єшся й входиш, поши́рюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагле́диш.
9 你把油帶到王那裏，又多加香料，打發使者往遠方去，自貶［debase］直到地獄［hell］。	9 І ти до Моло́ха з оливою ходиш, і намно́жуєш масті свої; і посилаєш дале́ко своїх посланці́в, і знижа́єшся аж до шео́лу.
10 你因路遠疲倦；卻不說：這是枉然；你以為尋得你手的命［found life of thine hand］；所以不覺愁苦［grieved］。	10 Ти змучувалась на числе́нних доро́гах своїх, але не казала: „Зріка́юсь!“ Знайшла ти ожи́влення сили своєї, тому́ не ослабла.
11 你怕誰？因誰恐懼？竟說謊，不記念我，又不將這事放在心上。我不是自古［of old］閉口不言，你不怕我［thou fearest me not］嗎？	11 І за ким побива́лася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згада́ла, не клала на серці своєму? Хіба не тому́, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?
12 我要指明你的公義和你所行的［and thy works］；它們［they］都必與你無益。	12 Я ви́явлю про справедливість твою та про вчи́нки твої, — та вони не поможуть тобі!
13 你哀求的時候，讓與你同群的［thy companies］拯救你吧；風卻［but］要把他們颳去［away］；虛空要抓住他們［vanity shall take them］。但那投靠我的必得地土，必承受我的聖山為業；	13 Як ти будеш кричати, нехай поряту́є тебе твоя згра́я божкі́в. Але вітер усіх їх розвіє, схопить по́дих; хто ж на Мене надіється, землю вспадку́є й го́ру святую Мою одіди́чить!
14 耶和華要說：你們修築修築，預備道路，將絆腳石從我百姓的路中除掉。	14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешко́ди з дороги наро́ду Мого́!
15 因［For］那至高至上、住在永遠［inhabiteth eternity］、名為聖者的如此說：我住在既高且聖的所在［high and holy place］，也與心靈痛悔謙卑的人同居，要使謙卑人的靈甦醒，也使痛悔人的心甦醒。	15 Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!
16 我必不永遠相爭，也不長久發怒；恐怕我所造的人與靈性都必絕了［fail］。	16 Бож не вічно Я буду суди́тись, і не за́вжди Я гні́ватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлі́в би, та й ду́ші, які Я вчинив.
17 因他貪婪的罪孽，我曾［was］發怒擊打他；我自藏［hid me］發怒，他卻仍然隨心背道。	17 Я гнівався був за гріх користолю́бства його, та й ура́зив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого́.
18 我看見他所行的道，也要醫治他；又要引導他，使他和那一同傷心的人再得安慰。	18 Я бачив доро́ги його, і вздоро́влю його, і його поведу́ й дам потіху для нього й для тих, що суму́ють із ним.
19 我造就嘴唇的果子；願平安康泰歸與遠處的人，也歸與近處的人；並且我要醫治他，這是耶和華說的。	19 Створю́ Я плід уст: „Спокій, спо́кій далекому та близько́му!“ говорить Господь, і вздоро́влю його.
20 唯獨惡人，好像翻騰的海，不得安息［rest］的時候［when］，其中的水就湧出污穢和淤泥來。	20 А ті несправедливі — як море розбу́рхане, коли бути спокі́йним не може воно, і коли во́ди його багно́ й мул викида́ють.
21 我的神說：惡人必不得平安。	21 Для безбожних споко́ю немає, говорить Господь!

舊約

新約

以賽亞書

第57章

Iсая

Розділ 57

以賽亞書

第57章

Iсая

Розділ 57