以賽亞書第33章 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2   | 
| 
                         3 喧嚷的響聲一發,民就  | 
| 
                         4 你們所擄的必被斂盡,好像毛蟲斂  | 
| 
                         5 耶和華被尊崇;因他居在高處。他以公平公義充滿了  | 
| 
                         6 你一生安穩的時日必得智慧和知識  | 
| 
                         7   | 
| 
                         8 大路荒涼,行人止息;他背了約  | 
| 
                         9 地上悲哀衰殘。黎巴嫩羞愧伐倒  | 
| 
                         10   | 
| 
                         11 你們要懷的是糠秕,要生的是碎稭;你們的氣要如火吞滅自己  | 
| 
                         12 眾民  | 
| 
                         13   | 
| 
                         14 錫安中的罪人都懼怕;偽善的人  | 
| 
                         15 行事公義、說話正直的  | 
| 
                         16 他必居高處。他的保障是磐石的堅壘。必有糧賜給他  | 
| 
                         17   | 
| 
                         18 你的心必思想那驚嚇的事。自問說:書記  | 
| 
                         19 你必不見那強暴的民,就是說話深奧,過於你所能明白的  | 
| 
                         20 你要看錫安─我們守聖節的城。你的眼必見耶路撒冷為安靜的居所,為不拆卸  | 
| 
                         21 但  | 
| 
                         22 因為耶和華是審判我們的,耶和華是給我們設律法的,耶和華是我們的王;他必拯救我們。  | 
| 
                         23   | 
| 
                         24 城內居民必不說:我病了;其中居住的百姓,罪孽都饒恕  | 
                                IсаяРозділ 33 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!  | 
| 
                         3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.  | 
| 
                         4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.  | 
| 
                         5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.  | 
| 
                         6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.  | 
| 
                         7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.  | 
| 
                         8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.  | 
| 
                         9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.  | 
| 
                         10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!  | 
| 
                         11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.  | 
| 
                         12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.  | 
| 
                         13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!  | 
| 
                         14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“  | 
| 
                         15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —  | 
| 
                         16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!  | 
| 
                         17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.  | 
| 
                         18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?  | 
| 
                         19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.  | 
| 
                         20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.  | 
| 
                         21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.  | 
| 
                         22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!  | 
| 
                         23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.  | 
| 
                         24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.  | 
                            以賽亞書第33章 | 
                        
                            IсаяРозділ 33 | 
                    
| 
                         1   | 
                         1   | 
| 
                         2   | 
                         2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!  | 
| 
                         3 喧嚷的響聲一發,民就  | 
                         3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.  | 
| 
                         4 你們所擄的必被斂盡,好像毛蟲斂  | 
                         4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.  | 
| 
                         5 耶和華被尊崇;因他居在高處。他以公平公義充滿了  | 
                         5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.  | 
| 
                         6 你一生安穩的時日必得智慧和知識  | 
                         6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.  | 
| 
                         7   | 
                         7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.  | 
| 
                         8 大路荒涼,行人止息;他背了約  | 
                         8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.  | 
| 
                         9 地上悲哀衰殘。黎巴嫩羞愧伐倒  | 
                         9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.  | 
| 
                         10   | 
                         10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!  | 
| 
                         11 你們要懷的是糠秕,要生的是碎稭;你們的氣要如火吞滅自己  | 
                         11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.  | 
| 
                         12 眾民  | 
                         12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.  | 
| 
                         13   | 
                         13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!  | 
| 
                         14 錫安中的罪人都懼怕;偽善的人  | 
                         14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“  | 
| 
                         15 行事公義、說話正直的  | 
                         15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —  | 
| 
                         16 他必居高處。他的保障是磐石的堅壘。必有糧賜給他  | 
                         16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!  | 
| 
                         17   | 
                         17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.  | 
| 
                         18 你的心必思想那驚嚇的事。自問說:書記  | 
                         18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?  | 
| 
                         19 你必不見那強暴的民,就是說話深奧,過於你所能明白的  | 
                         19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.  | 
| 
                         20 你要看錫安─我們守聖節的城。你的眼必見耶路撒冷為安靜的居所,為不拆卸  | 
                         20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.  | 
| 
                         21 但  | 
                         21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.  | 
| 
                         22 因為耶和華是審判我們的,耶和華是給我們設律法的,耶和華是我們的王;他必拯救我們。  | 
                         22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!  | 
| 
                         23   | 
                         23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.  | 
| 
                         24 城內居民必不說:我病了;其中居住的百姓,罪孽都饒恕  | 
                         24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.  |