箴言第1章 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2   | 
| 
                         3 使人領受  | 
| 
                         4 使愚人靈明,使少年人有知識和謀略,  | 
| 
                         5 使智慧人聽見,增長學問,使聰明人得著智謀,  | 
| 
                         6 使人明白箴言和講解  | 
| 
                         7   | 
| 
                         8   | 
| 
                         9 因為這要作你頭上的妝飾  | 
| 
                         10 我兒,罪人  | 
| 
                         11 他們若說:你與我們同去,我們要埋伏流人之血,要蹲伏害無罪之人;  | 
| 
                         12 我們好像墳墓  | 
| 
                         13 我們必得各樣寶物,將所擄來的,裝滿房屋;  | 
| 
                         14 你與我們大家同分,我們共用一個錢囊;  | 
| 
                         15 我兒,不要與他們同行一道,禁止你腳走他們的路。  | 
| 
                         16 因為,他們的腳奔跑行惡;他們急速流人的血,  | 
| 
                         17 好像飛鳥,網羅設在眼前仍不躲避。  | 
| 
                         18 這些人埋伏,是為自流己血;蹲伏,是為自害己命。  | 
| 
                         19 凡貪戀財利的,所行之路都是如此;這貪戀之心乃奪去得財者之命。  | 
| 
                         20   | 
| 
                         21 她  | 
| 
                         22 你們愚蒙人  | 
| 
                         23 你們當因我的責備回轉;看哪  | 
| 
                         24 因為  | 
| 
                         25 反輕棄我一切的勸戒,不肯受我的責備。  | 
| 
                         26 你們遭災難,我也必  | 
| 
                         27 驚恐臨到你們,好像荒場  | 
| 
                         28 那時,他們  | 
| 
                         29 因為,他們  | 
| 
                         30 不聽我的勸戒;藐視我一切的責備。  | 
| 
                         31 所以他們  | 
| 
                         32 愚蒙人  | 
| 
                         33 唯有聽從我的,必安然居住,得享安靜,不怕災禍。  | 
                                ПриповiстiРозділ 1 | 
                        
| 
                         1   | 
| 
                         2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,  | 
| 
                         3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,  | 
| 
                         4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.  | 
| 
                         5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,  | 
| 
                         6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.  | 
| 
                         7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.  | 
| 
                         8   | 
| 
                         9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.  | 
| 
                         10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !  | 
| 
                         11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,  | 
| 
                         12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!  | 
| 
                         13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.  | 
| 
                         14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —  | 
| 
                         15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,  | 
| 
                         16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!  | 
| 
                         17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:  | 
| 
                         18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!  | 
| 
                         19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!  | 
| 
                         20   | 
| 
                         21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:  | 
| 
                         22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?  | 
| 
                         23   | 
| 
                         24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!  | 
| 
                         25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!  | 
| 
                         26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.  | 
| 
                         27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,  | 
| 
                         28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —  | 
| 
                         29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,  | 
| 
                         30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!  | 
| 
                         31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —  | 
| 
                         32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!  | 
| 
                         33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“  | 
                            箴言第1章 | 
                        
                            ПриповiстiРозділ 1 | 
                    
| 
                         1   | 
                         1   | 
| 
                         2   | 
                         2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова,  | 
| 
                         3 使人領受  | 
                         3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,  | 
| 
                         4 使愚人靈明,使少年人有知識和謀略,  | 
                         4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.  | 
| 
                         5 使智慧人聽見,增長學問,使聰明人得著智謀,  | 
                         5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,  | 
| 
                         6 使人明白箴言和講解  | 
                         6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.  | 
| 
                         7   | 
                         7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.  | 
| 
                         8   | 
                         8   | 
| 
                         9 因為這要作你頭上的妝飾  | 
                         9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.  | 
| 
                         10 我兒,罪人  | 
                         10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти !  | 
| 
                         11 他們若說:你與我們同去,我們要埋伏流人之血,要蹲伏害無罪之人;  | 
                         11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,  | 
| 
                         12 我們好像墳墓  | 
                         12 живих поковтаймо ми їх, як шео́л, та здорових, як тих, які сходять до гро́бу!  | 
| 
                         13 我們必得各樣寶物,將所擄來的,裝滿房屋;  | 
                         13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.  | 
| 
                         14 你與我們大家同分,我們共用一個錢囊;  | 
                         14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —  | 
| 
                         15 我兒,不要與他們同行一道,禁止你腳走他們的路。  | 
                         15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,  | 
| 
                         16 因為,他們的腳奔跑行惡;他們急速流人的血,  | 
                         16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!  | 
| 
                         17 好像飛鳥,網羅設在眼前仍不躲避。  | 
                         17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:  | 
| 
                         18 這些人埋伏,是為自流己血;蹲伏,是為自害己命。  | 
                         18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!  | 
| 
                         19 凡貪戀財利的,所行之路都是如此;這貪戀之心乃奪去得財者之命。  | 
                         19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!  | 
| 
                         20   | 
                         20   | 
| 
                         21 她  | 
                         21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:  | 
| 
                         22 你們愚蒙人  | 
                         22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?  | 
| 
                         23 你們當因我的責備回轉;看哪  | 
                         23   | 
| 
                         24 因為  | 
                         24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!  | 
| 
                         25 反輕棄我一切的勸戒,不肯受我的責備。  | 
                         25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!  | 
| 
                         26 你們遭災難,我也必  | 
                         26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.  | 
| 
                         27 驚恐臨到你們,好像荒場  | 
                         27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,  | 
| 
                         28 那時,他們  | 
                         28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —  | 
| 
                         29 因為,他們  | 
                         29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,  | 
| 
                         30 不聽我的勸戒;藐視我一切的責備。  | 
                         30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!  | 
| 
                         31 所以他們  | 
                         31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —  | 
| 
                         32 愚蒙人  | 
                         32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!  | 
| 
                         33 唯有聽從我的,必安然居住,得享安靜,不怕災禍。  | 
                         33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“  |