Библия - Обещанное Восстановление

哥林多前書

第14章

1 你們要追求愛，也要切慕屬靈的恩賜，其中更要切慕［desire］的，是說預言［prophesy］。

2 那說所不知道的［unknown］方言的，原不是對人說，乃是對神說。因為沒有人聽出來；然而，他在心靈裏卻是講說各樣的奧秘。

3 但說預言［prophesieth］的，是對人說，要造就、勸勉［exhortation］、安慰［comfort］人。

4 說所不知道的［unknown］方言的，是造就自己；說預言［prophesieth］的，乃是造就教會。

5 我願意你們都說方言，更願意你們說預言［prophesied］；因為說方言的，若不翻出來，使教會被造就，那說預言［prophesieth］的，就比他強了。

6 弟兄們，我到你們那裏去，若只說方言，不用啟示，或知識，或預言，或道理［doctrine］，給你們講解，我與你們有甚麼益處呢？

7 就是那有聲無氣的物，或簫，或琴，若發出來的聲音沒有分別，怎能知道所吹所彈的是甚麼呢？

8 若吹無定的號聲，誰能預備打仗呢？

9 你們也是如此。舌頭若不說容易明白的話，怎能知道所說的是甚麼呢？這就是向空氣［air］說話了。

10 世上的聲音，或者甚多，卻沒有一樣是無意思的。

11 我若不明白那聲音的意思，這說話的人必以我為化外之人，我也以他為化外之人。

12 你們也是如此，既是切慕屬靈的恩賜，就當求多得造就教會的恩賜。

13 所以那說所不知道的［unknown］方言的，就當求著能翻出來。

14 我若用所不知道的［unknown］方言禱告，是我的靈禱告，但我的悟性沒有果效。

15 這卻怎麼樣呢？我要用靈禱告，也要用悟性禱告；我要用靈歌唱，也要用悟性歌唱。

16 不然，你用靈祝福［bless］，那在座不通方言的人，既然不明白你的話，怎能在你感謝的時候說「阿們」呢？

17 你感謝的固然是好，無奈不能造就別人。

18 我感謝我的［my］神，我說方言比你們眾人還多。

19 但在教會中，我［I］也［also］寧可用悟性說五句教導人的話，過於［than］說萬句所不知道的［unknown］方言。

20 弟兄們，在悟性［understanding］上不要作小孩子。然而，你們［ye］在惡事上要作小孩子［children］，在悟性［understanding］上總要作大人。

21 律法上記著：「主說：『我要用外邦人的舌頭和外邦人的嘴唇向這百姓說話；雖然如此，他們還是不聽從我。』」

22 這樣看來，說方言不是為信的人作證據，乃是為不信的人；說預言［prophesying］不是為不信的人服事［serveth］，乃是為信的人。

23 所以，全教會聚在一處的時候，若都說方言，有［that］不通方言的，或是不信的人進來，豈不說你們癲狂了嗎？

24 若都說預言［prophesy］，有［that］不信的，或是不通方言的人進來，就被眾人勸醒，被眾人審明，

25 他心裏的隱情顯露出來，就必將臉伏地，敬拜神，說：「神真是在你們中間了。」

26 弟兄們，這卻怎麼樣呢？你們聚會的時候，各人或有詩歌，或有道理［doctrine］，或有方言［tongue］，或有啟示［revelation］，或有翻出來的話，凡事都當造就人。

27 若有人［man］說所不知道的［unknown］方言，只好兩個人，至多三個人，且要輪流著說，也要一個人翻出來。

28 若沒有人翻，就當在教會［church］中閉口，只對自己和神說就是了。

29 至於作先知講道的，只好兩個人或是三個人，其餘的就當慎思明辨。

30 若旁邊坐著的得了啟示，那先說話的就當閉口不言。

31 因為你們都可以一個一個的說預言［prophesy］，叫眾人學習［learn］，叫眾人得安慰［comforted］。

32 先知的靈原是順服先知的；

33 因為神不是叫人混亂，乃是叫人安靜，像在聖徒的眾教會一樣［as in all churches of the saints］。

34 你們的婦女在眾教會中要閉口不言［Let your women keep silence in the churches］，因為不准她們說話。她們總要順服，正如律法所說的。

35 她們若要學甚麼，可以在家裏問自己的丈夫，因為婦女在會中說話原是可恥的。

36 神的道理豈是從你們出來嗎？豈是單臨到你們嗎？

37 若有人以為自己是先知，或是屬靈的，就該知道，我所寫給你們的是主的命令。

38 若有不知道的，就由他不知道吧。

39 所以我弟兄們，你們要切慕說預言［prophesy］，也不要禁止說方言。

40 凡事都要規規矩矩的按著次序行。

1-е до коринтян

Розділ 14

1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.

2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду.

4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.

6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?

7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?

8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?

9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!

10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!

11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.

12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!

13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!

15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.

17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.

18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.

19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!

21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.

22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.

23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?

24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,

25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“

26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!

27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!

28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!

29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.

30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!

31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!

32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,

33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Хай мовчить жінка в Церкві Як по всіх Церквах у святих, —

34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.

35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!

36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?

37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!

38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!

39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!

40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

哥林多前書第14章	1-е до коринтян Розділ 14
1 你們要追求愛，也要切慕屬靈的恩賜，其中更要切慕［desire］的，是說預言［prophesy］。	1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
2 那說所不知道的［unknown］方言的，原不是對人說，乃是對神說。因為沒有人聽出來；然而，他在心靈裏卻是講說各樣的奧秘。	2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3 但說預言［prophesieth］的，是對人說，要造就、勸勉［exhortation］、安慰［comfort］人。	3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влення, і на розраду.
4 說所不知道的［unknown］方言的，是造就自己；說預言［prophesieth］的，乃是造就教會。	4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5 我願意你們都說方言，更願意你們說預言［prophesied］；因為說方言的，若不翻出來，使教會被造就，那說預言［prophesieth］的，就比他強了。	5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
6 弟兄們，我到你們那裏去，若只說方言，不用啟示，或知識，或預言，或道理［doctrine］，給你們講解，我與你們有甚麼益處呢？	6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
7 就是那有聲無氣的物，或簫，或琴，若發出來的聲音沒有分別，怎能知道所吹所彈的是甚麼呢？	7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
8 若吹無定的號聲，誰能預備打仗呢？	8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
9 你們也是如此。舌頭若不說容易明白的話，怎能知道所說的是甚麼呢？這就是向空氣［air］說話了。	9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
10 世上的聲音，或者甚多，卻沒有一樣是無意思的。	10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
11 我若不明白那聲音的意思，這說話的人必以我為化外之人，我也以他為化外之人。	11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
12 你們也是如此，既是切慕屬靈的恩賜，就當求多得造就教會的恩賜。	12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
13 所以那說所不知道的［unknown］方言的，就當求著能翻出來。	13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14 我若用所不知道的［unknown］方言禱告，是我的靈禱告，但我的悟性沒有果效。	14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
15 這卻怎麼樣呢？我要用靈禱告，也要用悟性禱告；我要用靈歌唱，也要用悟性歌唱。	15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16 不然，你用靈祝福［bless］，那在座不通方言的人，既然不明白你的話，怎能在你感謝的時候說「阿們」呢？	16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“ на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
17 你感謝的固然是好，無奈不能造就別人。	17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18 我感謝我的［my］神，我說方言比你們眾人還多。	18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
19 但在教會中，我［I］也［also］寧可用悟性說五句教導人的話，過於［than］說萬句所不知道的［unknown］方言。	19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20 弟兄們，在悟性［understanding］上不要作小孩子。然而，你們［ye］在惡事上要作小孩子［children］，在悟性［understanding］上總要作大人。	20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
21 律法上記著：「主說：『我要用外邦人的舌頭和外邦人的嘴唇向這百姓說話；雖然如此，他們還是不聽從我。』」	21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
22 這樣看來，說方言不是為信的人作證據，乃是為不信的人；說預言［prophesying］不是為不信的人服事［serveth］，乃是為信的人。	22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
23 所以，全教會聚在一處的時候，若都說方言，有［that］不通方言的，或是不信的人進來，豈不說你們癲狂了嗎？	23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24 若都說預言［prophesy］，有［that］不信的，或是不通方言的人進來，就被眾人勸醒，被眾人審明，	24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25 他心裏的隱情顯露出來，就必將臉伏地，敬拜神，說：「神真是在你們中間了。」	25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
26 弟兄們，這卻怎麼樣呢？你們聚會的時候，各人或有詩歌，或有道理［doctrine］，或有方言［tongue］，或有啟示［revelation］，或有翻出來的話，凡事都當造就人。	26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
27 若有人［man］說所不知道的［unknown］方言，只好兩個人，至多三個人，且要輪流著說，也要一個人翻出來。	27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
28 若沒有人翻，就當在教會［church］中閉口，只對自己和神說就是了。	28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29 至於作先知講道的，只好兩個人或是三個人，其餘的就當慎思明辨。	29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
30 若旁邊坐著的得了啟示，那先說話的就當閉口不言。	30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
31 因為你們都可以一個一個的說預言［prophesy］，叫眾人學習［learn］，叫眾人得安慰［comforted］。	31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
32 先知的靈原是順服先知的；	32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,
33 因為神不是叫人混亂，乃是叫人安靜，像在聖徒的眾教會一樣［as in all churches of the saints］。	33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру. Хай мовчить жінка в Церкві Як по всіх Церквах у святих, —
34 你們的婦女在眾教會中要閉口不言［Let your women keep silence in the churches］，因為不准她們說話。她們總要順服，正如律法所說的。	34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
35 她們若要學甚麼，可以在家裏問自己的丈夫，因為婦女在會中說話原是可恥的。	35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36 神的道理豈是從你們出來嗎？豈是單臨到你們嗎？	36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37 若有人以為自己是先知，或是屬靈的，就該知道，我所寫給你們的是主的命令。	37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
38 若有不知道的，就由他不知道吧。	38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
39 所以我弟兄們，你們要切慕說預言［prophesy］，也不要禁止說方言。	39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40 凡事都要規規矩矩的按著次序行。	40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!

舊約

新約

哥林多前書

第14章

1-е до коринтян

Розділ 14

哥林多前書

第14章

1-е до коринтян

Розділ 14