Библия - Обещанное Восстановление

使徒行傳

第7章

1 大祭司就說：「這些事果然有嗎？」

2 司提反說：「諸位父兄請聽。當日我們的祖宗亞伯拉罕在美索不達米亞還未住哈蘭的時候，榮耀的神向他顯現，

3 對他說：『你要離開本地和親族，往我所要指示你的地［land］去。』

4 他就離開迦勒底人之地，住在哈蘭。他父親死了以後，神使他從那裏搬到你們現在所住之地。

5 在這地方，神並沒有給他產業，連立足之地也沒有給他；但應許要將這地賜給他和他的後裔為業；那時他還沒有孩子［child］。

6 神這樣曉諭［spake on this wise］說：『他的後裔必寄居外邦；那裏的人要叫他們作奴僕，苦待他們四百年。』

7 神又說：『使他們作奴僕的那國，我要懲罰。以後他們要出來，在這地方事奉我。』

8 神又賜他割禮的約。於是亞伯拉罕生了以撒，第八天給他行了割禮。以撒生雅各，雅各生十二個先祖。

9 先祖嫉妒約瑟，把他賣到埃及去；神卻與他同在，

10 救他脫離一切苦難，又使他在埃及王法老眼［sight］前得恩典，有智慧。法老就派他作埃及國的宰相兼管全家。

11 後來埃及和迦南全地遭遇饑荒，大受艱難，我們的祖宗就絕了糧。

12 雅各聽見在埃及有糧穀［corn］，就打發我們的祖宗先［first］往那裏去。

13 第二次約瑟與他［his］弟兄們相認；他的親族也被法老知道了。

14 約瑟就打發弟兄請父親雅各和全家七十五個人都來。

15 於是雅各下了埃及，後來他和我們的祖宗都死在那裏；

16 又被帶到示劍，葬於亞伯拉罕在示劍用錢［money］從示劍的父［father of Sychem］哈抹子孫買來的墳墓裏。

17 及至神應許亞伯拉罕的日期將到，以色列民在埃及興盛眾多，

18 直到有不曉得約瑟的新王興起。

19 他用詭計待我們的宗族，苦害我們的祖宗，叫他們丟棄嬰孩，使嬰孩不能存活。

20 那時，摩西生下來，俊美非凡，在他父親家裏撫養了三個月。

21 他被丟棄的時候，法老的女兒拾了去，養為自己的兒子。

22 摩西學了埃及人一切的學問，說話行事都有大能［mighty］。

23 他滿了［full］四十歲，心中起意去看望他的弟兄以色列人。

24 到了那裏，見他們一個人受冤屈，他［he］就護庇他，為那受欺壓的人報仇，打死了那埃及人；

25 他以為弟兄必明白神是藉他的手搭救他們；他們卻不明白。

26 第二天，遇見兩個以色列人爭鬥，就勸他們和睦，說：『你們兩個是弟兄，為甚麼彼此欺負呢？』

27 那欺負鄰居的把他推開，說：『誰立你作我們的首領和審判官呢？

28 難道你要殺我，像昨天殺那埃及人嗎？』

29 摩西聽見這話就逃走了，於米甸地作過客旅［was a stranger in the land of Madian］，在那裏生了兩個兒子。

30 過了四十年，在西奈山的曠野，有主的［of the Lord］一個天使，從荊棘火焰中，向摩西顯現。

31 摩西見了那異象，便覺希奇；他［he］正進前觀看的時候，有主的聲音對他［unto him］說：

32 『我是你列祖的神，就是亞伯拉罕的神，以撒的神，雅各的神。』摩西戰戰兢兢，不敢觀看。

33 主對他說：『把你腳上的鞋脫下來；因為你所站之地是聖地。

34 我的百姓在埃及所受的困苦，我實在看見了，他們悲歎的聲音，我也聽見了。我下來要救他們。你來。我要差你往埃及去。』

35 這摩西，就是被百姓所拒，說［whom they refused, saying］：『誰立你作我們的首領和審判官的？』神卻藉那在荊棘中顯現之天使［angel］的手差派他作首領、作救贖的。

36 這人領百姓出來，在埃及地［land］，在紅海、在曠野，四十年間行了奇事神蹟。

37 那曾對以色列人說『主─你們的［Lord your］神要從你們弟兄中間，給你們興起一個先知像我』的，就是這位摩西，你們當聽他的話［him shall ye hear］。

38 這人曾在曠野教會［church］中和西奈山上，與那對他說話的天使同在，又與我們的祖宗同在，並且領受活潑的聖言傳給我們。

39 我們的祖宗不肯聽從，反棄絕他，心裏歸向埃及，

40 對亞倫說：『你且為我們造些神像，在我們前面引路；因為領我們出埃及地的這［this］個摩西，我們不知道他遭了甚麼事。』

41 在那些日子［in those days］，他們造了一個牛犢，又獻祭給那偶像［offered sacrifice unto the idol］，歡喜自己手中的工作。

42 神就轉臉不顧，任憑他們敬拜［worship］天上的日月星辰；正如先知書上所寫的說：『以色列家啊，你們四十年間在曠野，豈是將犧牲和別的祭［sacrifices］獻給我嗎？

43 你們抬著摩洛的帳幕和理番神的星，就是你們所造為要敬拜的像。因此，我要把你們擄［carry you away］到巴比倫外去。

44 我們的祖宗在曠野，有作證［witness］的帳幕，是神曉諭［speaking unto］摩西叫他照所看見的樣式作的。

45 這帳幕，又是［also］我們的祖宗相繼承受，當神在他們面前趕出外邦人去的時候，他們同耶穌［Jesus］把帳幕搬進承受為業之地，直存到大衛的日子；

46 大衛在神面前蒙恩，祈求為雅各的神預備帳幕［tabernacle］。

47 卻是所羅門為神造成殿宇。

48 其實，至高者並不住人手所造的殿［temples］；就如先知所言：

49 主說：『天是我的座位，地是我的腳凳；你們要為我造甚麼［what］的殿宇？或［or］哪裏是我安息的地方呢？

50 這一切不都是我手所造的嗎？』

51 你們這硬著頸項、心與耳未受割禮的人，常時抗拒聖靈。你們的祖宗怎樣作了［did］，你們也怎樣作［do］。

52 那一個先知不是你們祖宗逼迫呢？他們也把預先傳說那義者要來的人殺了；如今你們又把他［whom］賣了，殺了。

53 你們受了天使所傳的律法，竟不遵守。」

54 眾人聽見這些［these］話，就心如刀剖［were cut to the heart］，向司提反咬牙切齒。

55 但司提反被聖靈充滿，定睛望天，看見神的榮耀，又看見耶穌站在神的右邊，

56 就說：「我看見諸天［heavens］開了，人子站在神的右邊。」

57 眾人就［Then］大聲喊叫，掩著耳朵，齊心向他衝［ran upon him］上前去，

58 把他推到城外，用石頭打他；作見證的人把衣服放在一個少年人名叫掃羅的腳前。

59 他們正用石頭打的時候，司提反呼求神［calling upon God］說：「求主耶穌接收我的靈［spirit］。」

60 他［he］又跪下大聲喊著說：「主啊，不要將這罪歸於他們。」他［he］說了這話，就睡了［fell asleep］。

Дiї

Розділ 7

1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

47 І Соломон збудував Йому дім.

48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

使徒行傳第7章	Дiї Розділ 7
1 大祭司就說：「這些事果然有嗎？」	1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“
2 司提反說：「諸位父兄請聽。當日我們的祖宗亞伯拉罕在美索不達米亞還未住哈蘭的時候，榮耀的神向他顯現，	2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
3 對他說：『你要離開本地和親族，往我所要指示你的地［land］去。』	3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
4 他就離開迦勒底人之地，住在哈蘭。他父親死了以後，神使他從那裏搬到你們現在所住之地。	4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
5 在這地方，神並沒有給他產業，連立足之地也沒有給他；但應許要將這地賜給他和他的後裔為業；那時他還沒有孩子［child］。	5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
6 神這樣曉諭［spake on this wise］說：『他的後裔必寄居外邦；那裏的人要叫他們作奴僕，苦待他們四百年。』	6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
7 神又說：『使他們作奴僕的那國，我要懲罰。以後他們要出來，在這地方事奉我。』	7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
8 神又賜他割禮的約。於是亞伯拉罕生了以撒，第八天給他行了割禮。以撒生雅各，雅各生十二個先祖。	8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
9 先祖嫉妒約瑟，把他賣到埃及去；神卻與他同在，	9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
10 救他脫離一切苦難，又使他在埃及王法老眼［sight］前得恩典，有智慧。法老就派他作埃及國的宰相兼管全家。	10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
11 後來埃及和迦南全地遭遇饑荒，大受艱難，我們的祖宗就絕了糧。	11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
12 雅各聽見在埃及有糧穀［corn］，就打發我們的祖宗先［first］往那裏去。	12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
13 第二次約瑟與他［his］弟兄們相認；他的親族也被法老知道了。	13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
14 約瑟就打發弟兄請父親雅各和全家七十五個人都來。	14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
15 於是雅各下了埃及，後來他和我們的祖宗都死在那裏；	15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
16 又被帶到示劍，葬於亞伯拉罕在示劍用錢［money］從示劍的父［father of Sychem］哈抹子孫買來的墳墓裏。	16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
17 及至神應許亞伯拉罕的日期將到，以色列民在埃及興盛眾多，	17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
18 直到有不曉得約瑟的新王興起。	18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
19 他用詭計待我們的宗族，苦害我們的祖宗，叫他們丟棄嬰孩，使嬰孩不能存活。	19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
20 那時，摩西生下來，俊美非凡，在他父親家裏撫養了三個月。	20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
21 他被丟棄的時候，法老的女兒拾了去，養為自己的兒子。	21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
22 摩西學了埃及人一切的學問，說話行事都有大能［mighty］。	22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
23 他滿了［full］四十歲，心中起意去看望他的弟兄以色列人。	23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
24 到了那裏，見他們一個人受冤屈，他［he］就護庇他，為那受欺壓的人報仇，打死了那埃及人；	24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
25 他以為弟兄必明白神是藉他的手搭救他們；他們卻不明白。	25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
26 第二天，遇見兩個以色列人爭鬥，就勸他們和睦，說：『你們兩個是弟兄，為甚麼彼此欺負呢？』	26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
27 那欺負鄰居的把他推開，說：『誰立你作我們的首領和審判官呢？	27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
28 難道你要殺我，像昨天殺那埃及人嗎？』	28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
29 摩西聽見這話就逃走了，於米甸地作過客旅［was a stranger in the land of Madian］，在那裏生了兩個兒子。	29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
30 過了四十年，在西奈山的曠野，有主的［of the Lord］一個天使，從荊棘火焰中，向摩西顯現。	30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
31 摩西見了那異象，便覺希奇；他［he］正進前觀看的時候，有主的聲音對他［unto him］說：	31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
32 『我是你列祖的神，就是亞伯拉罕的神，以撒的神，雅各的神。』摩西戰戰兢兢，不敢觀看。	32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
33 主對他說：『把你腳上的鞋脫下來；因為你所站之地是聖地。	33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
34 我的百姓在埃及所受的困苦，我實在看見了，他們悲歎的聲音，我也聽見了。我下來要救他們。你來。我要差你往埃及去。』	34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
35 這摩西，就是被百姓所拒，說［whom they refused, saying］：『誰立你作我們的首領和審判官的？』神卻藉那在荊棘中顯現之天使［angel］的手差派他作首領、作救贖的。	35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
36 這人領百姓出來，在埃及地［land］，在紅海、在曠野，四十年間行了奇事神蹟。	36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
37 那曾對以色列人說『主─你們的［Lord your］神要從你們弟兄中間，給你們興起一個先知像我』的，就是這位摩西，你們當聽他的話［him shall ye hear］。	37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
38 這人曾在曠野教會［church］中和西奈山上，與那對他說話的天使同在，又與我們的祖宗同在，並且領受活潑的聖言傳給我們。	38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
39 我們的祖宗不肯聽從，反棄絕他，心裏歸向埃及，	39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
40 對亞倫說：『你且為我們造些神像，在我們前面引路；因為領我們出埃及地的這［this］個摩西，我們不知道他遭了甚麼事。』	40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
41 在那些日子［in those days］，他們造了一個牛犢，又獻祭給那偶像［offered sacrifice unto the idol］，歡喜自己手中的工作。	41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
42 神就轉臉不顧，任憑他們敬拜［worship］天上的日月星辰；正如先知書上所寫的說：『以色列家啊，你們四十年間在曠野，豈是將犧牲和別的祭［sacrifices］獻給我嗎？	42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
43 你們抬著摩洛的帳幕和理番神的星，就是你們所造為要敬拜的像。因此，我要把你們擄［carry you away］到巴比倫外去。	43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
44 我們的祖宗在曠野，有作證［witness］的帳幕，是神曉諭［speaking unto］摩西叫他照所看見的樣式作的。	44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
45 這帳幕，又是［also］我們的祖宗相繼承受，當神在他們面前趕出外邦人去的時候，他們同耶穌［Jesus］把帳幕搬進承受為業之地，直存到大衛的日子；	45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
46 大衛在神面前蒙恩，祈求為雅各的神預備帳幕［tabernacle］。	46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
47 卻是所羅門為神造成殿宇。	47 І Соломон збудував Йому дім.
48 其實，至高者並不住人手所造的殿［temples］；就如先知所言：	48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
49 主說：『天是我的座位，地是我的腳凳；你們要為我造甚麼［what］的殿宇？或［or］哪裏是我安息的地方呢？	49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
50 這一切不都是我手所造的嗎？』	50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“
51 你們這硬著頸項、心與耳未受割禮的人，常時抗拒聖靈。你們的祖宗怎樣作了［did］，你們也怎樣作［do］。	51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
52 那一個先知不是你們祖宗逼迫呢？他們也把預先傳說那義者要來的人殺了；如今你們又把他［whom］賣了，殺了。	52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
53 你們受了天使所傳的律法，竟不遵守。」	53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
54 眾人聽見這些［these］話，就心如刀剖［were cut to the heart］，向司提反咬牙切齒。	54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
55 但司提反被聖靈充滿，定睛望天，看見神的榮耀，又看見耶穌站在神的右邊，	55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
56 就說：「我看見諸天［heavens］開了，人子站在神的右邊。」	56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
57 眾人就［Then］大聲喊叫，掩著耳朵，齊心向他衝［ran upon him］上前去，	57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
58 把他推到城外，用石頭打他；作見證的人把衣服放在一個少年人名叫掃羅的腳前。	58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
59 他們正用石頭打的時候，司提反呼求神［calling upon God］說：「求主耶穌接收我的靈［spirit］。」	59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
60 他［he］又跪下大聲喊著說：「主啊，不要將這罪歸於他們。」他［he］說了這話，就睡了［fell asleep］。	60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

舊約

新約

使徒行傳

第7章

Дiї

Розділ 7

使徒行傳

第7章

Дiї

Розділ 7